Постанова ВГСУ від 06.11.2014 року у справі №910/12633/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 року Справа № 910/12633/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.розглянувши касаційну скаргуУкраїнського консорціуму "Екосорб"

на постанову у справі господарського судуКиївського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року №910/12633/14 міста Києва

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Оздоб Буд"доУкраїнського консорціуму "Екосорб"про визнання банкрутом За участю представників сторін: ПАТ "Альфа Банк" - Лазоренка І.В.; ТОВ "Оздоб Буд" - Тернового В.Л.; Українського консорціуму "Екосорб" - Дудник О.Є., Приходько І.А.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2014 року, зокрема, прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоб Буд" про порушення провадження у справі про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб", призначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва за результатом підготовчого засідання від 30.07.2014 року у справі №910/12633/14 (суддя Баранов Д.О.), відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оздоб Буд" у порушенні провадження у справі про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб".

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оздоб Буд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просило скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 30.07.2014 у справі № 910/12633/14 та порушити провадження у справі про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб", пославшись на те, що суд першої інстанції, виніс оскаржувану ухвалу у даній справі, яка не містить обґрунтування підстав та мотивів для відмови в порушенні провадження у справі, за наявності у матеріалах справи доказів, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року (Головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоб Буд" на ухвалу господарського суду м. Києва від 30.07.2014 у справі №910/12633/14 задоволено.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 30.07.2014 року у справі №910/12633/14 скасовано.

Порушено провадження у справі №910/12633/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоб Буд" до Українського консорціуму "Екосорб" про банкрутство.

Матеріали справи № 910/12633/14 направлено до господарського суду м. Києва для подальшого розгляду на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду.

Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Український консорціум "Екосорб" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 30.07.2014 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки тому, що з огляду на ухвалу господарського суду м. Києва у справі №47/2 від 04.08.2014 року, якою відстрочено виконання рішення у справі №47/2, у ініціюючого кредитора, у даному випадку, відсутня необхідна для порушення провадження у справі про банкрутство підстава безспірності. Крім того, Український консорціум "Екосорб" погасив частково свою заборгованість перед ініціюючим кредитором на суму 420 000 грн., відтак сума вимог ТОВ "Оздоб Буд" є меншою ніж 300 мінімальних заробітних плат.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відмовляючи у порушенні провадження у справі про банкрутство Українського консорціуму "Екосорб" за заявою ТОВ "Оздоб Буд", господарський суд м. Києва виходив з того, що обставини перебування на розгляді господарського суду заяви про відстрочку виконання рішення суду № 47/2 станом на момент вирішення питання про порушення провадження у справі про банкрутство боржника свідчить про наявність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство Український консорціум "Екосорб".

На думку суду першої інстанції, можливе задоволення заяви про відстрочку виконання рішення встановить новий строк для погашення заборгованості Українського консорціуму "Екосорб" перед ТОВ "Оздоб Буд", тобто, виключить безспірність вимог останнього в частині моменту відліку визначеного законодавством строку для погашення заборгованості та її розміру, необхідних для порушення провадження у справі про банкрутство.

Апеляційний господарський суд, під час перегляду ухвали за результатом підготовчого засідання не погодився із висновками місцевого господарського суду з огляду на те, що відмовляючи у порушенні провадження у справі про банкрутство суд першої інстанції помилково застосував ч. 7 ст. 10 Закону про банкрутство, оскільки безспірність вимог ініціюючого кредитора підтверджена належними та беззаперечними доказами, а постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.06.2014 засвідчує безрезультатність вжитих заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами.

Статтею 1 Закону про банкрутство, визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

У ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, яка регулює загальні підстави для порушення справи про банкрутство визначено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто, безспірними є ті вимоги, що підтверджені судовим рішенням, та яке не виконане боржником при його примусовому виконанні. При цьому, ці вимоги не мають перебувати на виконанні на момент звернення кредитора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Отже, однією з умов для порушення справи про банкрутство є докази неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.