ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2015 року Справа № 916/4970/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФАРМА-Україна", м. Київ,
на рішення господарського суду Одеської області від 23.04.2015
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2015
зі справи № 916/4970/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІФАРМА-Україна" (далі - Товариство), м. Київ,
до приватного підприємства "ПРОГРЕСФАРМ" (далі - Підприємство), с. В. Дальник Одеської області,
про стягнення 257 145,48 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Євтєхов Є.А. предст. (дов. від 25.09.2015)
відповідача - не з'явився
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Підприємства (з урахуванням остаточної заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення 257 145,48 грн. заборгованості (з них: 182 951,05 грн. основного боргу, 65 822,42 грн. інфляційних втрат, 4872,01 грн. - 3% річних, 3500,00 грн. збитків), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням Підприємством зобов'язання з оплати товару, одержаного за договором купівлі-продажу від 11.01.2010 № 11-1/10 (далі -Договір). Крім того, Товариство просило стягнути з Підприємства в складі судових витрат понесені позивачем витрати у розмірі 4265,67 грн., які пов'язані з явкою представника позивача у судові засідання.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2015 у справі № 916/4970/14 (судді Волков Р.В.- головуючий, Гут С.Ф., Демешин О.А.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 (судді Шевченко В.В.- головуючий, Головей В.М., Лисенко В.А.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 11 815,20 грн. основного боргу, 123,33 грн. - 3% річних, 2397,21 грн. інфляційних втрат, 236,30 грн. судового збору, 196,00 грн. витрат позивача, які пов'язані з явкою представника позивача до суду.
Судові рішення попередніх інстанцій зі справи з посиланням, зокрема на приписи статей 256, 260, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовані спливом позовної давності щодо частини заявлених позовних вимог, про застосування якої заявлено відповідачем у справі; з посиланням на приписи частини другої статті 530, статті 625 ЦК України мотивовані обґрунтованістю заявлених позовних вимог у частині стягнення заборгованості з оплати товару за накладними, в яких не був зазначений строк виконання зобов'язання з оплати одержаного товару, та, з посиланням на приписи статей 22 ЦК України, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), необґрунтованістю заявлених позовних вимог у частині стягнення витрат на правову допомогу як збитків у зв'язку з тим, що такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не мають причинно-наслідкового зв'язку зі спірними правовідносинами сторін.
Товариство, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення та постанову скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило залишити судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Сторони у відповідності до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково, проте не з мотивів, які наведені у скарзі, а з мотивів, які викладено далі.
Так, суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі (пункт 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України").
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- 11.01.2010 позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем укладено Договір, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця медичну продукцію, а останній зобов'язався прийняти та оплатити її вартість відповідно до умов Договору;
- відповідно до пункту 3.2 Договору на підставі замовлення на закупівлю продавець формує видаткову накладну із зазначенням кількості, номенклатури, ціни поставки і надає її покупцю. Поставка виконується як транспортом продавця, так і транспортом покупця за домовленістю сторін;
- на виконання умов договору за видатковими накладними, які підписані сторонами без зауважень, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1 908 258, 20 грн.;
- відповідачем за видатковими накладними (повернення) частково повернуто одержаний товар на суму 7243,55 грн.;
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.