Постанова ВГСУ від 06.10.2015 року у справі №904/3770/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 904/3770/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Білошкап О.В., Жукової Л.В.,розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській областіна ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 рокуу справі№ 904/3770/15 господарського суду Дніпропетровської областіза заявоюДочірнього підприємства "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2"провизнання банкрутом,

за участю представників сторін: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року порушено провадження у справі № 904/3770/15 (суддя - Калиниченко Л.М.) про банкрутство Дочірнього підприємства "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" (далі - ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2") в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 року у справі № 904/3770/15 (суддя - Калиниченко Л.М.) ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" Чикильдіна О.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 904/3770/15 (головуючий суддя - Чус О.В., суддя - Сизько І.А., суддя - Широбокова Л.П.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 року у справі № 904/3770/15.

Не погоджуючись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 904/3770/15, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 904/3770/15 скасувати, справу № 904/3770/15 направити на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до осіб, що мають право апеляційного оскарження відносяться, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредиторами є - юридична або фізична особа, а також органи доходів та зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановлено порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені ч. 3 вказаної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 року у справі № 904/3770/15 визнано банкрутом ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" № 295 (25).

При цьому, в матеріалах справи не міститься доказів звернення органів ДПІ до суду з заявами про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2".

Суд касаційної інстанції зазначає, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно до ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до правомірного висновку, що ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області не набула на момент звернення з апеляційною скаргою статусу сторони у справі про банкрутство боржника у розумінні приписів Закону про банкрутство.

Апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у п.п. 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК. (п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2014 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХII Господарського процесуального кодексу України").

Виходячи з викладених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2015 року у справі № 904/3770/15.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 року у справі № 904/3770/15 підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України