ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2015 року Справа № 910/28667/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників від:позивачаКисловська В.В., представник,відповідачаГамоля О.Ф., представник,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.06.2015у справі№ 910/28667/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Київводоканал"доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Квартет" ЛТД простягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Квартет" ЛТД заборгованості за надані з 01.10.2013 по 30.06.2014 послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі в розмірі 561730,12 грн, інфляційних втрат в розмірі 49372,56 грн, 3% річних в розмірі 5725,53 грн, пені в розмірі 25327,54 грн та штрафу в розмірі 28086,51 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 (суддя Цюкало Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (судді: Кропивна Л.В. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Буравльов С.І.), позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Квартет" ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 358796,84 грн заборгованості за надані за період з 01.10.2013 по 30.06.2014 послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, 32188,97 грн інфляційних втрат, 3758,55 грн 3% річних, 16557,79 грн пені, 17939,84 грн штрафу та 8584,47 грн судових витрат; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням та постановою в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати в частині відмови у стягненні і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами ст.ст.173-175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст.903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.03.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є позивач, (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Квартет" ЛТД (абонент) було укладено Договір №03801/5-01 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати надані послуги згідно з умовами Договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.4 вказаного договору позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна".
Сторони Договору узгодили, що облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання (п.п.2.1.1 та 2.1.4 Договору).
Відповідно до п.2.1.2 Договору зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача у присутності представника Абонента.
Згідно з п.2.1.5 Договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою), який заповнюється щомісячно Абонентом та представником Постачальника.
Відповідно до п.2.1.6 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, або у інші строкі, на вимогу Постачальника, проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту договору, облікові дані Постачальника щодо кількості або вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.
За умовами п.2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником платіжного документу до банківської установи Абонента.
У разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного платіжного документу , Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п.2.2.4 Договору).
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначав, що ним на виконання умов договору у період 01.10.2013 по 30.06.2014 надано відповідачу послуги водопостачання та водовідведення на суму 3127014,84, з яких відповідачем було сплачено 2565284,72 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 561730,12 грн, в тому числі, як вбачається з розрахунку позовних вимог, за кодом: 1-374 (водопостачання та водовідведення питної води) у розмірі 234980,70 грн, та кодом: 1-50374 (водопостачання та водовідведення питної води на підігрів та послуги з приймання стоків гарячої води) у сумі 326749,42 грн.
Предметом касаційного оскарження є рішення та постанова в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання холодної води, що використовується відповідачем для підігріву, та нарахованих на вказану суму заборгованості інфляційних втрат, 3% річних, пені та штрафу.
Згідно з ст.ст.16, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.
За приписами ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається; предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Тобто, обрахунок обсягів спожитої води має здійснюватися на підставі показів приладів обліку, встановлених на межі балансової належності теплового пункту, та сплачуватись балансоутримувачем теплових пунктів на підставі укладеного договору.
Чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду; тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач; при цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.
При цьому, відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення від 27.06.2008р. № 190, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.
Сервисы для юристов