Постанова ВГСУ від 06.08.2014 року у справі №922/537/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року Справа № 922/537/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПрокопанич Г.К.суддів :Мирошниченка С.В., Татькова В.І. (доповідача)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 р.та на рішеннягосподарського суду Харківської області від 19.05.2014 р.у справі№ 922/537/14 господарського суду Харківської областіза позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" (надалі - АК "Харківобленерго")доТовариства з обмеженою відповідальністю "Алеко" (надалі - ТОВ "Алеко")провнесення змін до договоруза участю представників: від позивача- Солдатенко А.М., довір. № 01-62юр/7262 від 09.09.2013 р. від відповідача- 1) Іванов Я.І., довір. від 28.02.2014 р. 2) директор ТОВ "Алеко" - Єрощенков Д.С.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2014 року АК "Харківобленерго" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Алеко" про внесення змін до додатку 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору про постачання електричної енергії від 29.09.2004 р. за № 058-356, виклавши його в наданій редакції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.05.2014 р. (суддя Лавренюк Т.А.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 р. (головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді: Івакіна В.О., Тихий П.В.) рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, АК "Харківобленерго" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення про задоволення позовних вимог повністю, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що подана касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 29.09.2004 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник) та ТОВ "Алеко" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 058-356 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач - оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Правил користування електричною енергією договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. При укладанні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору, який викладено в Додатку 3 до Правил користування електричною енергією.

Звертаючись до суду з відповідними позовними вимогами, АК "Харківобленерго" зазначено, що відбулась зміна власника мереж та, відповідно, меж балансової та експлуатаційної відповідальності між електропередавальною організацією та відповідачем. Оскільки електроустановки ТОВ "Алеко" підключені безпосередньо до мереж компанії, відповідач став не субспоживачем, а споживачем, який отримує електричну енергію від постачальника електричної енергії АК "Харківобленерго", з моменту передачі вказаного обладнання на баланс позивача з балансу Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що рішенням Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області XXVIII сесії VI скликання від 30.11.2012 р. № 850 вирішено прийняти в комунальну власність територіальної громади смт. Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради трансформаторну підстанцію та кабельні мережі за адресою: вул. Заводська, № 1-6, смт. Нова Водолага. Прийнявши на баланс обладнання, селищна рада прийняла рішення передати його з балансу селищної ради на баланс позивача.

Факт прийняття на баланс АК "Харківобленерго" безоплатно із комунальної власності підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 29.12.2012 р.

Судами встановлено, що на думку позивача, новим власником з метою забезпечення безперервної якісної подачі електроенергії було змінено схему електропостачання відповідача, в зв'язку з чим виникла необхідність внести зміни в додаток 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору.

З метою врегулювання даного питання АК "Харківобленерго" звернулась до ТОВ "Алеко" з пропозицією (лист № 26Е/59-1120 від 24.12.2013 р.) щодо внесення змін до спірного договору шляхом підписання додатку № 8 до договору в новій редакції, яка залишилися без відповіді зі сторони ТОВ "Алеко".

Вважаючи, що невнесення змін до договору порушує права та законні інтереси постачальника - АК "Харківобленерго", остання і звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про внесення змін до договору.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, для внесення змін до договору обов'язковою умовою повинна бути наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні цього договору.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що вказана позивачем підстава для внесення змін до договору вже була предметом дослідження у справі № 922/2306/13 між тими ж сторонами та зі схожим предметом позову.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами не з'ясовано належним чином, чи однакові предмети позову в обох справах за всіма ознаками, визначеними чинним законодавством, чи тільки в деяких частинах, і чи впливають встановлені судами обставини у справі № 922/2306/13 на розгляд даної справи.

Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами не взято до уваги лист відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), у Харківській області від 14.05.2014 р. за № 30-20-32/312, надісланий до господарського суду Харківської області в межах розгляду даної справи.