ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2014 року Справа № 914/2280/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. (доповідач) - головуючого, Дунаєвської Н.Г.,Мележик Н.І.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Дует-СК"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 березня 2014 рокуу справі№ 914/2280/13господарського судуЛьвівської областіза позовомЗаступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України, 2. Концерну "Військторгсервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дует-СК"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду державного майна Українипровизнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути приміщення за участю представників: від позивача-1: Загуменний В.В., від позивача-2: Маяцька С.М., від третьої особи: Степаненко В.В., від прокуратури: Волошенюк О.Г.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та концерну "Військторгсервіс" із позовом до ТОВ "Дует-СК" про визнання недійсним договору купівлі-продажу підвального приміщення від 18.01.2010, зобов'язання ТОВ "Дует-СК" повернути до державної власності в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання концерну "Військторгсервіс" приміщення, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Позивач зазначив, що договір купівлі-продажу від 18.01.2010 укладено за відсутності дозволу Міністерства оборони України та погодження Фонду державного майна України, а отже з порушення законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
Рішенням господарського суду Львівської області від 21.08.2013 у справі №914/2280/13 (суддя Сухович Ю.О.) у задоволені позову відмовлено. Місцевий господарський суд виходив із того, що дозвіл на укладення спірного договору було надано Міністерством оборони України, проте порядок відчуження державного майна було порушено у зв'язку з відсутністю погодження Фонду державного майна України; застосовано строк позовної давності.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 (судді: Зварич О.В., Скрипчук О.С., Якімець Г.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено. Судова колегія апеляційного господарського суду вказала на порушення порядку відчуження державного майна, зокрема відсутність дозволу МО України та погодження ФДМ України. При цьому апеляційна інстанція дійшла висновку, що позов заявлено в межах строку позовної давності, оскільки прокурор та Міністерство оборони України не є сторонами оспорюваного договору, початок перебігу позовної давності слід обраховувати з моменту, коли прокурор дізнався про порушення порядку відчуження нерухомого майна Міністерства оборони України.
ТОВ "Дует-СК" звернулося до ВГСУ із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку, що строк позовної давності слід відраховувати з дати, коли саме прокурору стало відомо про порушення порядку відчуження. Генеральній прокуратурі стало відомо про вказані обставини набагато раніше внаслідок отримання ряду актів ревізії та службових перевірок у 2009-2010 роках. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивачу стало відомо про порушення права не раніше травня 2010 року. Скаржник посилається на практику Європейського суду з прав людини, за якою неприпустиме визнання недійсним договору, якщо порушив закон державний орган.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.07.2014 касаційну скаргу у справі №914/2280/13 прийнято до провадження. Розпорядженням секретаря першої судової палати від 21.07.2014 у зв'язку з виходом з відпустки судді Мележик Н.І. для розгляду справи №914/2280/13 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Мележик Н.І.
Міністерство оборони України у письмових поясненнях просить залишити постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 розгляд касаційної скарги відкладено.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивачів, третьої особи та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.10.2004 Міністром оборони України довіреністю №220/2071 уповноважено начальника Головного управління торгівлі Тилу МОУ Пукіра П.Н. на надання підприємствам військової торгівлі дозволів на відчуження закріпленого за ними державного майна.
Листом-розпорядженням №140/6/1466/37 від 12.11.2004 "Про надання дозволу відчуження" на підставі повноважень, наданих діючою на 12.11.2004 довіреністю Міністра оборони України №220/2071 від 04.10.2004, Пукір П.Н. надав дозвіл начальнику ДП Міністерства оборони України Управління торгівлі Західного оперативного командування Свідерському Г.М. здійснити відчуження спірного підвального приміщення.
Визнано недійсною та відкликано довіреність від 04.10.2004 Міністром оборони України окремим дорученням 12.02.2005.
27.08.2009 Рівненською міжрегіональною універсальною товарно-майновою біржею "Прайс" проведено публічні торги по продажу підвального приміщення, що належить концерну "Військторгсервіс" та знаходиться за адресою Львівська обл., м.Самбір, вул.І.Франка, 31. Право укладання договору купівлі-продажу об'єкта отримав учасник ТОВ "Дует-СК". Про хід публічних торгів складено протокол №071-н. Також судами встановлено, що 18.01.2010 між концерном "Військторгсервіс" як продавцем та ТОВ "Дует-СК" як покупцем укладено договір купівлі-продажу підвального приміщення. Вказаний договір підписано і скріплено печатками сторін, посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі за № 84. Судами встановлено, що покупець оплатив придбану нерухомість.
Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18.01.2010 з підстав недотримання встановленого законодавством порядку відчуження державного нерухомого майна.
За ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч.5 ст.656 ЦК України).
Господарськими судами встановлено, що нерухоме майно, яке є предметом оспорюваного договору, згідно п.7.3 статуту концерну "Військторгсервіс" було власністю держави в особі Міністерства оборони України та знаходилось на праві господарського відання концерну "Військторгсервіс". За п.7.5 статуту концерну відчуження його основних фондів здійснюється ним лише за попередньою згодою органу управління майном і, як правило, на конкурентних засадах, відповідно до чинного законодавства України.
Положенням про Міністерство оборони України, затвердженим Указом Президента України № 888 від 21.08.1997, передбачено, що Міністерство оборони України здійснює в установленому порядку у межах своїх повноважень функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Міністерства. Із встановлених судами обставин вбачається, що суб'єктом управління спірним майном на 12.11.2004 надано у встановленому на цю дату порядку дозвіл на відчуження спірного майна. Господарський суд першої інстанції встановив, що договір купівлі-продажу від 18.01.2010 укладено саме на підставі вказаного дозволу.
Разом з тим, касаційна інстанція вважає передчасними висновки господарських судів обох інстанцій щодо порушення порядку відчуження спірного майна у зв'язку з відсутністю погодження наданого дозволу Фондом державного майна України.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Посилання апеляційного господарського суду на п.50 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007, є помилковим, оскільки дане положення не розповсюджується на правовідносини 2004 року. Виданий у 2004 році дозвіл не міг порушувати положення Порядку, якого на той час ще не існувало.
Листом Генеральної прокуратури України №10/2-1698вих06 від 05.03.2006, який досліджено місцевим господарським судом, повідомлено, що дозволи, видані начальником Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України підприємствам (установам) військової торгівлі на відчуження майна, що закріплене за ними на праві повного господарського відання, до моменту скасування довіреності від 04.10.2004 вважаються чинними на час їх дії і можуть використовуватись за призначенням.
Сервисы для юристов