Постанова ВГСУ від 06.07.2016 року у справі №916/3943/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 916/3943/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Козир Т.П., Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 рокута рішенняГосподарського суду Одеської області від 07.12.2015 рокуу справі№916/3943/15 Господарського суду Одеської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 1 ЛТД"до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ"простягнення 401 188,30 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Барде С.М. ( дов. б/н від 15.06.2016 року);

Дзюбенко В.М. (дов. б/н від 15.06.2016 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.12.2015 року (суддя - Літвінов С.В.) позов задоволено; стягнуто з ТОВ "АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ" на користь ТОВ "Автотранспортне підприємство 1 ЛТД" основної заборгованості у сумі 217 800 грн., 3% річних у сумі 16 357,60 грн., інфляційні втрати у сумі 167 030,70 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6017,82грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року у справі №916/3943/15 (судді: Бєляновський В.В., Величко Т.А., Поліщук Л.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ" залишено без задоволення; рішення господарського суду Одеської області від 07 грудня 2015 року у справі № 916/3943/15 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору-доручення №1 не виконав свої зобов'язання щодо оплати послуг з перевезення вантажів.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.12.2015 року у справі №916/3943/15 і прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в частині нарахування штрафних санкцій у вигляді виплати інфляційних витрат в сумі 167 030, 70 грн., 3% річних у сумі 16 357,60 грн. Зменшити розмір стягнень, а також відстрочити або розстрочити виконання апеляційного рішення суду.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача, у судовому засіданні, заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили суд залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін.

Заслухавши представників позивача, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.10.2012 року між ТОВ "АМФІКТІОН ОВІДІОПОЛЬ" (замовник) та ТОВ "АТП 1 ЛТД" (експедитор) укладено договір-доручення № 1 на транспортно -експедиційні послуги, відповідно до предмету якого Замовник замовляє, а Експедитор надає транспортно-експедиційні послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом. Згідно з цим договором експедитор надає експедиційні послуги (планування перевезень на підставі планів відвантаження наданих замовником, розробка маршрутів та розрахунок вартості перевезень, організація перевезень, фрахтування автомобілів та забезпечення їх подачі в місця завантаження). При цьому експедитор має право залучати третіх осіб - субпідрядників (перевізників, експедиторів) для виконання заявок замовника. Експедитор від свого імені укладає договори з такими особами і оплачує їх послуги грошовими коштами, які надійшли від замовника (п.п.1.1., 1.2., 1.2.2. Договору).

Відповідно до п 2.1. договору умови перевезень та транспортно - експедиційного обслуговування регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Статутом автомобільного транспорту України, Законом України "Про транспортно - експедиторську діяльність". Міжнародні перевезення вантажів виконуються у відповідності до умов Конвенції 1956р. про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ), митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів (Конвенція МДП), Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, іншими нормативними актами та угодами, що регулюють правовідносини при здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом та наданні транспортно - експедиційних послуг.

Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці замовника і узгоджуються експедитором. Підтвердженою вважається заявка, підписана сторонами і скріплена їх печатками. Підтверджена заявка обов'язкова для виконання сторонами і є невід'ємною частиною цього договору. Заявки оформляються за допомогою факсимільного зв'язку, з подальшим обміном оригіналами. (пп.2.2., 2.3. Договору).

Згідно пунктів 4.1., 4.2. договору визначено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами по кожному конкретному замовленню і вказуються у заявках. Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі на умовах оплати послуг протягом 45 банківських днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі рахунка-фактури, переданого експедитором замовнику за допомогою факсимільного зв'язку, з наступним наданням експедитором оригіналу рахунка-фактури, товарно-транспортної накладної (СМR/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта наданих послуг.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків до їх повного здійснення. (п.8.9. Договору).

Судом апеляційної інстанції зазначено, що за своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором транспортного експедирування, що підпадає під правове регулювання глави 65 Цивільного кодексу України (ст. ст. 929 - 935 ЦК України).

В матеріалах справи не міститься доказів, які б свідчили про розірвання або визнання недійсним даного договору.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач за замовленням відповідача протягом 08-18 жовтня 2012 року надав останньому транспортно - експедиційні послуги з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутом с. Стара Царичанка Білгород - Дністровського району Одеської області (Україна) - с. Детчино, Калужська область (Росія) на загальну суму 217 800 грн., що підтверджується наявними в справі міжнародними товарно - транспортними накладними СМR № 167004, СМR № 167005, СМR № 167029, СМR № 326800, СМR № 326798, СМR № 326799, СМR № 326777, СМR № 326797, СМR № 326778, підписаними сторонами актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000566 від 15.10.2012р., № ОУ-0000567 від 15.10.2012р., № ОУ-0000658 від 01.11.2012р., № ОУ-0000568 від 15.10.2012р., № ОУ-0000656 від 01.11.2012р., № ОУ-0000657 від 01.11.2012р., № ОУ-0000659 від 01.11.2012р., № ОУ-0000661 від 01.11.2012р., № ОУ-0000660 від 09.11.2012р., в яких містяться посилання на відповідні рахунки - фактури, передані експедитором замовнику.

Оплата наданих послуг відповідачем проведена не була, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків складеним та підписаним сторонами станом на 31.08.2012 року, у зв'язку з чим позивач претензією № 12 від 31.08.2015 року повідомив відповідача про наявність непогашеної заборгованості в сумі 217 800 грн. за договором № 1 від 04.10.2012 року та виклав вимогу у триденний строк з моменту отримання цієї претензії сплатити зазначену суму. Але відповідач залишив цю претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.