ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2016 року Справа № 905/3989/14-908/4509/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Кондратової І.Д., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши відкритому судовому засіданні касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський Машинобудівний Завод"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2016 рокуза скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський Машинобудівний Завод"на діїЖовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиціїу справі господарського судуЗапорізької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Донбаська насосна компанія"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський Машинобудівний Завод"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Горлівський машинобудівник"простягнення 518527,50 грн., в засіданні взяли участь представники:
- позивача:не з"явився,- відповідача: - третьої особи: - ДВС:Дробот Н.В., не з"явився, не з"явився,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський Машинобудівний Завод" (далі - ТОВ "Корум Горлівський Машинобудівний Завод") звернулось до господарського суду Запорізької області в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України із скаргою на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якій просило визнати дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з винесення постанови від 24.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 48276342 незаконними, а постанову - недійсною (а.с.5-9 т.3).
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.2015 року (суддя Давиденко І.В.) скаргу ТОВ "Корум Горлівський Машинобудівний Завод" задоволено в повному обсязі. Визнано дії Жовтневого Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 24.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження незаконними. Скасовано постанову від 24.07.2015 року старшого державного виконавця Жовтневого Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Мазій М.А. про відкриття виконавчого провадження.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року (колегія суддів у складі: Агапов О.Л. - головуючий, судді: Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О.,) ухвалу місцевого господарського суду від 17.12.2015 року скасовано. У задоволенні скарги відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "Корум Горлівський Машинобудівний Завод" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2016 року скасувати, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.12.2015 року з даної справи залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Запорізької області від 23.02.2015 року, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року, позов ТОВ "Донбаська насосна компанія" до ТОВ "Корум Горлівський Машинобудівний Завод" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Корум Горлівський Машинобудівний Завод" на користь ТОВ "Донбаська насосна компанія" 358720,00 грн. основного боргу, 33839,41 грн. пені, 13940,43 грн. - 3% річних, 109067,68 грн. інфляційних втрат та 10311,44 грн. судового збору. В частині стягнення 3252,39 грн. пені та 29,49 грн. 3% річних в позові відмовлено.
На виконання рішення суду від 23.02.2015 року, господарським судом Запорізької області 10.03.2015 року видано відповідний наказ №905/3989/14-908/4509/14.
22.07.2015 року ТОВ "Донбаська насосна компанія" пред'явило наказ суду №905/3989/14-908/4509/14 від 10.03.2015 року до виконання і Жовтневим Відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції постановою ВП №№ 48276342 від 24.07.2015 року відкрито виконавче провадження з його виконання.
Дії державного виконавця Жовтневого Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з винесення постанови ВП №№ 48276342 від 24.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження та сама постанова є предметом скарги ТОВ "Корум Горлівський Машинобудівний Завод", поданої в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України.
Задовольняючи скаргу ТОВ "Корум Горлівський Машинобудівний Завод", місцевий господарський суд виходив з того, що державним виконавцем було порушено ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки державним виконавцем Жовтневого Відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наказу суду №905/3989/14-908/4509/14 за адресою, яка зазначена у рішенні суду та виконавчому документі, а саме за адресою листування боржника - м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, в той час як виконавчі дії мали б проводитись за місцем знаходження відповідача - в м. Горлівка.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні скарги, виходив з того, що державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження не було порушено вимог ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувач, скориставшись свої правом, передбаченим ст. 20 цього Закону, пред"явив наказ до виконання до органу виконавчої служби за місцем знаходження майна боржника - м. Харків, а відповідно у державного виконавця були відсутні правові підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження. Доказів відсутності майна боржника у м. Харкові матеріали справи не містять та судом не встановлено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст. 115 ГПК України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України, після набрання ними законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на території України, виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконання рішення господарського суду, відповідно до ст. 116 ГПК України, провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів юридичних осіб.
За приписами ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Отже, визначені законом повноваження державного виконавця повинні використовуватися останнім у повному обсязі з метою фактичного виконання прийнятого судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Частиною 3 цієї статті встановлено право державного виконавця провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. При цьому, у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу (ч. 5 ст. 20 Закону).
Отже, аналіз вказаної статті дає можливість дійти висновку, що місце виконання судового рішення пов'язується законодавцем з фактичним місцезнаходженням постійно діючого органу боржника або його майна. Право вибору місця виконання належить стягувачу.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, місцезнаходженням боржника є м. Горлівка, яке визнано містом, на території якого здійснюється антитерористична операція і на території якої органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, тобто виконання рішення суду за місцезнаходженням боржника є неможливим
Сервисы для юристов