ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2015 року Справа № 911/190/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційноїскаргидержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 у справігосподарського суду Київської області №911/190/15 за позовомдержавного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг" простягнення 9 445,33грн. за участі представників сторін:
від позивача - Юрченко Н.П.,
від відповідача - Хвостенко В.В.,
У С Т А Н О В И В:
14.05.2008 між державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір №02.1.2-25-109 про надання послуг з прибирання та вивезення твердих побутових відходів.
За умовами, визначеними пунктами 1.1., 1.3., 2.2.6., 3.4. 4.1. договору, аеропорт надає, а клієнт отримує послуги з прибирання та вивезення твердих побутових відходів; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожний наступний рік. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними; клієнт зобов'язаний своєчасно здійснювати сплату за надані послуги; аеропорт щомісячно, з врахуванням змінення цін, виставляє клієнту рахунок за фактичний обсяг наданих послуг за звітний місяць. Клієнт з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії аеропорту рахунок, відомість приймання ТПВ та акт передачі-здачі виконаних послуг. Сплата рахунка здійснюється клієнтом до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт передачі-здачі виконаних послуг клієнт зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернутий аеропорту, він вважається підписаним сторонами. Акти передачі-здачі наданих послуг підписуються керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами за умови надання іншій стороні документів про надання таких повноважень; сторони мають право вносити зміни і доповнення до договору шляхом підписання додаткових узгоджень до нього, які будуть вважатися невід'ємними частинами договору.
07.08.2009 між державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було підписано додаткову угоду №1 до договору №02.1.2-25-109 від 14.05.2008, відповідно до якої платником за договором сторони визначили товариство з обмеженою відповідальністю "Трансаерохендлінг". Сторони узгодили, що вказана угода є чинною з 01.04.2009, а її положення застосовуються до відносин, які виникли до її укладення.
06.10.2011 між державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" (платник) було підписано додаткову угоду №2 до договору №02.1.2-25-109 від 14.05.2008, якою у преамбулі договору сторони визначили платника - товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг".
Позивач у січні-лютому надав послуги з прибирання та вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 7 091,70грн., що підтверджується актами приймання-здачі наданих послуг від 31.01.2014 за січень 2014 на суму 3 809,26грн., від 28.02.2014 за лютий 2014 на суму 3 282,44грн., та виставив ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" рахунки-фактури №226/783 від 31.01.2014 та №226/846 від 28.02.2014.
20.05.2014 між державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (сторона-1), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (сторона-2), товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Аеро-Хендлінг" (сторона-3) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецснабхендлінг" (сторона-4) було підписано додаткову угоду №3 до договору №02.1.2-25-109 від 14.05.2008, відповідно до якої сторони на підставі статей 520-523 ЦК України домовились, що за згодою сторони 1 та сторони 2, сторона 3 передає стороні 4, а сторона 4 приймає на себе всі права та обов'язки (зобов'язання) сторони 3 згідно умов договору.
Посилаючись на те, що абзацом 5 пункту 1 додаткової угоди №3 сторони визначили, що обов'язок по виконанню усіх зобов'язань за договором, в тому числі по невиконаних, неналежно виконаних зобов'язаннях (в тому числі по грошових) ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" перед ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", що виникли до 01.03.2014 р., перейшов до ТОВ "Спецснабхендлінг", позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7 091,70грн. заборгованості за надані у січні-лютому 2014 року послуги по договору №02.1.2-25-109 від 14.05.2008.
26.02.2015 рішенням господарського суду Київської області (суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін 28.04.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Дикунська С.Я., Алданова С.О., Коршун Н.М.) у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи безпідставністю його вимог.
У касаційній скарзі державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Зазначали, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди безпідставно надали перевагу умовам, визначених абз.4 п.1 додаткової угоди №3, над умовами, визначеними абз.5 п.1 цієї угоди; відповідач був обізнаний про невиконані ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" зобов'язання перед аеропортом, оскільки йому була передана вся необхідна документація, пов'язана з договором; акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 між позивачем та відповідачем не включає суми боргу ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг", які обліковуються окремо.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Вирішуючи справу по суті, попередні судові інстанції виходили з того, що додатковою угодою №3 сторони передбачили перехід прав та обов'язків по договору №02.1.2-25-109 від 14.05.2008 від ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" до ТОВ "Спецснабхендлінг", тобто відбулась заміна боржника у зобов'язанні за згодою кредитора - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
Відповідно до ст.520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Відповідно до ч.7 ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Проаналізувавши норми законодавства, зокрема ст.631 ЦК України, ст.180 ГК України, умови укладеної 20.05.2014 між сторонами додаткової угоди №3, попередні судові інстанції обґрунтовано відхилили вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Спецснабхендлінг" 7 091,70грн. вартості наданих аеропортом у січні-лютому послуг, оскільки на підставі цієї угоди до ТОВ "Спецснабхендлінг" перейшли не всі права і обов'язки ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг", а лише ті, які виникли з 01.03.2014 та можуть виникнути у майбутньому.
Визнаючи позовні вимоги безпідставними, попередні судові інстанції правомірно вказали на суперечність абзацу 5 п.1 додаткової угоди №3 змісту абзаців 2, 4 п.1 цієї угоди, що не спростовувалось позивачем, відповідно до яких ТОВ "Спецснабхендлінг" набуває права та обов'язки ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг" за договором з 01.03.2014, а усі зобов'язання за договором, в тому числі грошові, які виникли до 01.03.2014 у первісного боржника (ТОВ "Транс-Аеро-Хендлінг") перед кредитором (ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"), мають бути виконані цим боржником на користь кредитора згідно умов договору.
За таких обставин, суди мотивовано дійшли висновку щодо відсутності у ТОВ "Спецснабхендлінг" зобов'язань оплатити надані аеропортом у січні-лютому 2014 року послуги, оскільки підписуючи 20.05.2014 додаткову угоду №3, відповідач, як установили суди та не заперечував позивач, не отримував від останнього рахунки-фактури на оплату за надані в цей період послуги, та акти приймання-здачі наданих послуг. Позаяк ТОВ "Спецснабхендлінг" у відповідності до ч.3 ст.631 ЦК України взяли на себе зобов'язання по договору лише з 01.03.2014, а з акту звіряння взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем убачається відсутність заборгованості останнього.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій. Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Сервисы для юристов