Постанова ВГСУ від 06.07.2015 року у справі №904/166/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року Справа № 904/166/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКролевець О.А. (доповідач у справі),суддів:Гольцової Л.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко"на ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2015у справі№904/166/14 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомОСОБА_1доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко"простягнення вартості частки у статутному капіталі в розмірі 5 495 600,00 грн.за участю представників сторінвід позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко" (далі - Товариство) про стягнення вартості належної позивачу частки у статутному капіталі Товариства в сумі 5495600,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 20.03.2014).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 (колегія суддів: Ліпинський О.В., Петрова В.І., Мартинюк С.В.), яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 (колегія суддів: Науменко І.М., Вечірко І.О., Кузнецов В.О.), направлено матеріали справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з метою проведення дослідження в частині судово-технічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2014; надано судовому експерту дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів в усіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах, включаючи оригінал видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012; зобов'язано відповідача надати докази, необхідні для проведення судової експертизи; провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані судові рішення скасувати в частині зупинення провадження в справі як такі, що не відповідають нормам процесуального та матеріального права, та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 25.09.2014 призначив у справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. Чи виконаний фрагмент видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012 (підпис касира ОСОБА_1.) та сам документ у різний час?

2. Чи відповідає дата виконання підпису касира ОСОБА_1. даті складання видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012?

3. В який саме період часу був зроблений такий запис у видатковому касовому ордері №62 від 03.12.2012?

4. Чи підтверджується документально та нормативно факт видачі Товариством готівкових коштів у сумі 5495617,32 грн. на користь ОСОБА_1 за видатковим касовим ордером №62 від 03.12.2012?

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз 17.11.2014 повідомив Господарський суд Дніпропетровської області листом за №14201/14202/14-34, що при проведенні експертизи вирішення питань ухвали з встановлення часу виконання рукописних записів та підписів у досліджуваному видатковому касовому ордері №62 від 03.12.2012 потребує вирізання близько 40 мм штрихів як у досліджуваному документі, так і в порівняльних зразках документів, що відповідно до п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за №53/5, потребує дозволу судді, оскільки вирізані штрихи будуть необоротно втрачені під час проведення досліджень, і це не дозволить проводити їх додаткові та повторні дослідження.

Позивач 28.11.2014 надав письмове погодження, яким надав згоду на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах.

Відповідач 28.11.2014 надав письмове пояснення стосовно проведення судової експертизи, в якому заявив про відсутність згоди на пошкодження або знищення видаткового касового ордеру №62 від 03.12.2012, який є первинним документом, що підтверджує показники, пов'язані з об'єктом оподаткування та фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах, а також з підстав неможливості проводити його додаткове та повторне дослідження.

З метою проведення дослідження в частині судово-технічної експертизи, призначеної вказаною вище ухвалою, Господарський суд Дніпропетровської області оскаржуваною ухвалою від 11.03.2015 зупинив провадження у справі, направивши матеріали справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Також вказаною ухвалою надано судовому експерту дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів в усіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах, включаючи оригінал видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012, та зобов'язано відповідача надати суду докази, необхідні для проведення судової експертизи, а саме: порівняльні зразки документів - оригінали датованих документів, в яких у період з грудня 2012 року до березня 2014 року рукописно виконано записи та підписи чорною пастою кулькової ручки (такою ж за кольором і відтінком, як і у записах та підписах досліджуваного видаткового касового ордера №62 від 03.12.2012) у кількості не менше п'яти зразків із різними датами складання за кожен рік досліджуваного періоду.

Суд апеляційної інстанції визнав вказану ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою з огляду на наявність передбачених законом підстав для зупинення провадження у справі - призначення господарським судом експертизи, відхиливши доводи скаржника щодо необов'язковості призначення та проведення у даній справі судової експертизи, оскільки ухвала про призначення судової експертизи перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Призначення і проведення судової експертизи врегульовано ст. 41 ГПК України, згідно з ч. 1 якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Із сукупності наведених норм вбачається, що зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України ухвала про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 12 постанови від 23.03.2012 за №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зауважив про необхідність врахування того, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи, але ухвалу про зупинення провадження згідно з ч. 5 ст. 79 ГПК України може бути оскаржено. У зв'язку з цим якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження (п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Водночас при оцінці правомірності зупинення провадження у справі дослідженню підлягає і факт обґрунтованості підстав такого зупинення. Тобто переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 у даній справі, суд апеляційної інстанції мав встановити наявність чи відсутність належного обґрунтування зупинення провадження у справі з певних підстав, дотримання при цьому положень чинного законодавства і міжнародних договорів, зокрема, щодо розгляду справи упродовж розумного строку.

Однак суд апеляційної інстанції викладені питання по суті не досліджував, обмежившись висновком про зупинення провадження судом першої інстанції у зв'язку з призначенням судової експертизи. Так, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою відсутність у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суду першої інстанції належного обґрунтування мотивів зупинення провадження у даній справі, необхідності та доцільності призначення відповідної експертизи, пов'язаної зі знищенням чи пошкодженням відповідного доказу, який є одночасно доказом у кримінальному провадженні, тощо. По суті в оскаржуваній ухвалі не зазначено підстави та мотиви, на підставі яких суд першої інстанції дійшов відповідних висновків з вказаних питань.