Постанова ВГСУ від 06.06.2017 року у справі №914/347/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року Справа № 914/347/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 рокуу справі№ 914/347/17 господарського суду Львівської областіза позовомОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат"простягнення 119 949, 34 грн. заборгованості по заробітній платі, безпідставно стягнутих з заробітної плати коштів у сумі 15 543, 45 грн. 85 903, 16 грн. середнього заробітку за весь час затримки, визнання ОСОБА_4 поточним (привілейованим) кредитором у справі про банкрутство ПАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" з грошовими вимогами на загальну суму 221 395, 95 грн.,

за участю представників сторін: ОСОБА_4 особисто,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 року у справі № 914/347/17 (головуючий суддя - Бонк Т.Б., суддя - Бойко С.М., суддя - Якімець Г.Г.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Львівської області від 02.03.2017 року у справі № 914/347/17 повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 року у справі № 914/347/17, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 року у справі № 914/347/17 скасувати та направити справу на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, зокрема ст. ст. 8, 55 Конституції України та ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/347/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Короткевич О.Є., суддя - Поляков Б.М. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.05.2017 року в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2017 року у справі № 914/347/17 касаційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.06.2017 року, запропоновано надати в судове засідання належним чином завірену копію документа, що посвідчує особу, для долучення до матеріалів справи та оригінал для огляду.

В судове засідання 06.06.2017 року з'явився ОСОБА_4, вимоги ухвали Вищого господарського суду України від 22.05.2017 року виконав, надав для долучення до матеріалів справи належним чином завірену копію паспорта громадянина України та надав усні пояснення, відповідно до яких касаційну скаргу підтримує повністю.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_4 дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 02.03.2017 року у справі № 914/347/17 позовну заяву ОСОБА_4 про стягнення 119 949, 34 грн. заборгованості по заробітній платі, безпідставно стягнутих з заробітної плати коштів у сумі 15 543, 45 грн., 85 903, 16 грн. середнього заробітку за весь час затримки, визнання ОСОБА_4 поточним (привілейованим) кредитором у справі про банкрутство ПАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" з грошовими вимогами на загальну суму 221 395, 95 грн. - повернуто позивачу без розгляду.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 року у справі № 914/347/17 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду Львівської області від 02.03.2017 року у справі № 914/347/17 повернуто на адресу скаржника.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення вимог Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" та п. 1 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційна скарга не містить ініціалів та прізвища особи, що її підписала.

За таких обставин суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити особу, яка підписала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 в касаційній скарзі вказує, що положення Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" не поширюють свою дію на фізичних осіб, відтак суд апеляційної інстанції помилково послався на норми зазначеного стандарту.

Однак, такі твердження заявника касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Згідно зі ч. 1 ст. 294 ЦК України фізична особа має право на ім'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.

Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, право на ім'я є особистим немайновим правом, що забезпечує соціальне буття фізичної особи і яке виконує функцію індивідуалізації фізичної особи. Під власним ім'ям фізична особа вступає у цивільні правовідносини, набуває та реалізує цивільні права та обов'язки.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з урахуванням норм ст. ст. 1, 12, 94 та 97 ГПК України, положення Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55, зокрема на п.5.23 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів" поширюють свою дію на фізичну особу, оскільки встановлюють вимоги, виконання яких індивідуалізує суб'єкта звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому, з висновками суду апеляційної інстанції щодо неможливості встановити особу, яка підписала апеляційну скаргу, за даних обставин, не можна погодитись, з наступних підстав.