Постанова ВГСУ від 06.04.2017 року у справі №910/19918/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Справа № 910/19918/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А. (доповідач)суддівГубенко Н.М., Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Оберемка Р.А.на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.01.2017у справі№ 910/19918/16господарського судуміста Києваза позовомНаціонального банку УкраїнидоПублічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Оберемка Р.А.третя особаФонд гарантування вкладів фізичних осібпростягнення 5771459,87 грнза участю представників:

позивача: Шматко В.О., дов. від 02.08.2016;

відповідача: Шевчук О.І., дов. від 23.10.2016;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/19918/16 (суддя - Пригунова А.Б.) припинено провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Руденко М.А., судді - Дідиченко М.А., Жук Г.А.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі №910/19918/16 скасовано, а матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду по суті.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняте у даній справі судове рішення апеляційного господарського суду залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувану постанову суду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просив зобов'язати ПАТ "Європейський газовий банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Оберемка Р.А. перерахувати на користь Національного банку України кошти, які надійшли від погашення позичальниками (фінансовими та майновими поручителями) заборгованість за заставленими кредитами, згідно з договорами застави майнових прав №14/ЗМП від 07.03.2014, №27/ЗМП від 01.04.2014, № 27/ЗМП-1 від 14.04.2014 в загальній сумі 5 771 459,87 грн, розрахованої станом на 17.10.2016.

Місцевим господарським судом порушено провадження у справі та призначеної її до розгляду на 28.11.2016. Ухвалою суду від 28.11.2016 у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинено провадження у справі, оскільки, як зазначає суд, відповідачем у даній справі є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Оберемко Р.А., тобто фізична особа, а не юридична, що суперечить вимогам ст. 1, 21 ГПК України.

Здійснюючи перегляд ухвали в апеляційному порядку, суд, керуючись нормами ст. 1, 2, 12 ГПК України, ст. 3, 34, 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", дійшов висновку про помилковість застосування судом першої інстанції в даних правовідносинах п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно зі ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 ГПК України визначено, що господарські суди порушують справи за позовними заявами, зокрема, державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Зі змісту ст. 12 ГПК України вбачається, що господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. Справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Як встановив суд апеляційної інстанції, на підставі постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 "Про віднесення ПАТ "Європейський Газовий Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення №57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на тимчасову адміністрацію в АТ "Європейський Газовий Банк".

Відповідно до постанови правління Національного банку України від 17.11.2014 №725 2Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Європейський Газовий Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів прийнято рішення від 18.11.2014 № 121 "Про початок процедури ліквідації АТ "Європейський Газовий Банк" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на ліквідацію банку", розпочато процедуру ліквідації АТ "Європейський Газовий Банк", призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію банку Ковальова В.М.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів своїм рішенням від 26.02.2015 затвердила результати інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси.

На підставі п.2 ч.5 ст.12, ч.1 ст. 35, ч.5 ст. 44, та ч.3 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 02.11.2015 №197 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Європейський Газовий Банк" на 2 роки до 17.11.2017 включно.

Водночас, як дослідив апеляційний господарський суд, відповідно до зазначеного рішення, делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Європейський Газовий Банк", визначені Законом, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемку Роману Анатолійовичу до 17.11.2017 включно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.