ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2016 року Справа № 908/145/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М.- головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства "Донецькшахтостройтранс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Харахаш С.Є.на постанову та рішеннявід 21.12.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 господарського суду Запорізької областіу справі№ 908/145/15-г господарського суду Запорізької області
за позовомВ.о. Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості в особі Державного відкритого акціонерного товариства "Донецькшахтостройтранс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авторинок-Донбас" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути майно, зобов'язання зареєструвати право власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
Генеральної прокуратури України - Савицька О.В., посв.,
Міністерства енергетики та вугільної промисловості України - Яковлєв О.І., довір.,
ТОВ "Авторинок-Донбас" - Руднєва І.В., довір.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.03.2015 (суддя - Сушко Л.М.) у справі № 908/145/15-г відмовлено у задоволенні позову в.о. Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості в особі Державного відкритого акціонерного товариства "Донецькшахтостройтранс" (далі - Позивач, ДВАТ "Донецькшахтостройтранс") до товариства з обмеженою відповідальністю "Авторинок-Донбас" (далі - Відповідач, ТОВ "Авторинок-Донбас"), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області (далі - Третя особа, Реєстраційна служба), про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути майно, зобов'язання зареєструвати право власності.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, в.о. Красноармійського міжрайонного прокурора звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 (головуючий суддя - Барбашова С.В., судді: Гребенюк Н.В., Слободін М.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015 - без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями попередніх судових інстанцій, ДВАТ "Донецькшахтостройтранс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Харахаш С.Є. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
До Вищого господарського суду України від ліквідатора Позивача - арбітражного керуючого Харахаш С.Є. надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги без її участі.
В судовому засіданні Вищого господарського суду України представник Відповідача подав відзив на касаційну скаргу та просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскільки, на його думку, рішення господарського суду Запорізької області від 03.03.2015 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2015 є правомірними та обґрунтованими.
Заслухавши пояснення представників Генеральної прокуратури України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути майно, місцевий суд виходив з того, що факт права власності Позивача на спірне майно прокурором не доведено, а позовна вимога про витребування майна не має індивідуальних ознак майна, що витребовується. При цьому, суд першої інстанції встановив, що право власності на об'єкт нерухомості (63/100 частини комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 33) зареєстровано за Відповідачем, набуте ТОВ "Авторинок-Донбас" правомірно та на даний час ніким не оскаржено і не скасовано в судовому порядку. Разом з викладеним, господарський суд, дійшов висновку, що оскільки Позивач та Відповідач не перебували у зобов'язальних відносинах, ДВАТ "Донецькшахтостройтранс" вищезазначене майно ТОВ "Авторинок-Донбас" не передавав, відсутні правові підстави вимагати зобов'язати його повернути, оскільки такі вимоги є самостійним способом захисту порушеного права. Порушені права Позивача можуть бути захищені у інший вибраний ним встановлений законом спосіб захисту права - визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння у разі доведеності цих вимог. Крім того, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Реєстраційної служби зареєструвати за ДВАТ "Донецькшахтостройтранс" право власності на 63/100 частки Красноармійської автобази, розташованої за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 33 (далі - спірне майно), суд першої інстанції зазначив, що прокурором не надано доказів того, що ДВАТ "Донецькшахтостройтранс" на даний час є власником спірного майна, а також не надано доказів звернення до Реєстраційної служби про реєстрацію права власності на нерухоме майно та відмову Реєстраційної служби у такій реєстрації. При цьому, суд також виходив з того, що прокурором всупереч приписам ст. 21 ГПК України пред'явлена позовна вимога до особи, яка визначена третьою особою без самостійних вимог на предмет спору.
З вказаними висновками місцевого суду повністю погодився суд апеляційної інстанції.
Заперечуючи наведені висновки, ДВАТ "Донецькшахтостройтранс" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Харахаш С.Є. у касаційній скарзі посилається на те, що судами при розгляді справи було неповно з'ясовано обставини справи. Так, заявником, зокрема, зазначено, що попередніми судовими інстанціями не надано правової оцінки всьому "ланцюгу" правочинів, в результаті яких Відповідач набув право власності на 63/100 частки Красноармійської автобази, а висновок про правомірність набуття Відповідачем права власності ґрунтується лише на останньому правочині - внесення спірного майна до статутного фонду ТОВ "Авторинок-Донбас". При цьому, як стверджує Позивач, майно (63/100 частки Красноармійської автобази) до його вибуття було віднесено до державної власності і було закріплено за ДВАТ "Донецькшахтостройтранс" на праві повного господарського відання. До того ж, скаржник вказує на те, що наслідком визнання недійсної угоди, укладеної з ПП ОСОБА_8, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння. У зв'язку з цим, на думку заявника касаційної скарги, звернення з віндикаційним позовом є єдиним способом захисту порушеного права ДВАТ "Донецькшахтостройтранс".
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони суперечать вимогам діючого законодавства та викладені без врахування встановлених судами обставин справи.
Так, Цивільним Кодексом України (далі - ЦК України) передбачено засади захисту права власності. Зокрема, ст.387 ЦК України власнику надано право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.
Отже, для застосування приписів ст.387 ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.
Позов про витребування майна на підставі ст. 387 ЦК України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно.
До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.
Разом з цим, вимога у віндикаційному позові є речово-правовою і може бути подана щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов'язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.
Сервисы для юристов