ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 303/1264/15-к
Провадження № 51-7473км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
виправданої ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070000000099, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Золотоноша Черкаської області, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася в тому, що вона, будучи слідчою СВ Мукачівського МВ ГУМВС в Закарпатській області під час розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_8 за фактом вчинення ним крадіжки, в період з січня по 10 лютого 2010 року, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, зловживаючи довірою, ввела ОСОБА_8 в оману, що виразилося в систематичних погрозах з боку ОСОБА_7 ініціювати обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вирішити за матеріальну винагороду в майбутньому питання призначення ОСОБА_8 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, увійшла у довіру до ОСОБА_8 , й останній на пропозицію ОСОБА_7 погодився на передачу їй грошових коштів у розмірі 800 доларів США.
В подальшому 10 лютого 2010 року слідча СВ Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_7 , усвідомлюючи те, що 02 лютого 2010 року нею закінчено досудове розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_8 , і 05 лютого 2010 року матеріали зазначеної кримінальної справи в порядку ст. 225 КПК України (1960 року) були скеровані до прокурати міста Мукачево; реалізовуючи свій корисливий мотив та умисел на незаконне заволодіння коштами ОСОБА_8 , не маючи мети і реальної можливості виконати надану потерпілому обіцянку посприяти уникненню покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; скориставшись довірою ОСОБА_8 , шляхом обману, у приміщенні свого службового кабінету № НОМЕР_1, який розташований в адміністративній будівлі Мукачівського МВ ГУМВС України в Закарпатській області, за адресою м. Мукачево, вул. Ярослава Мудрого, 8, близько 11:00 год. як службова особа одержала від ОСОБА_8 наперед обумовлену нею суму грошових коштів в розмірі 670 доларів США та 100 Євро, які станом на 10 лютого 2010 року за курсом НБУ становили 6 462 грн, після чого відразу була викрита працівниками СБУ в Закарпатській області на місці вчинення злочину.
Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 лютого 2018 року ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 190 КК України та виправдано через недоведеність наявності в її діях складу кримінального правопорушення.
Суд дійшов такого висновку на підставі дослідженого в судовому засіданні протоколу усної заяви про злочин від 07 лютого 2010 року, згідно з якою ОСОБА_8 просив притягнути до відповідальності за вимагання у нього хабаря в розмірі 800 доларів США слідчого СВ Мукачівського МВ ГУМВСУ в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_7 за поверхневе розслідування щодо нього кримінальної справи, обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі; не внесення до обвинувального висновку обтяжуючих покарання обставин, а також вирішення в майбутньому питання з суддею про призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, вказавши, що потерпілий не перебував з обвинуваченою у довірливих відносинах, й вона не вживали дій для обману.
Окрім того, суд дійшов висновку про відсутність в діях обвинуваченої обману і зловживання довірою на підставі дослідженого в судовому засіданні протоколу про результати проведення оперативно-технічних заходів - здійснення візуального спостереження в громадських місцях із застосуванням теле- та відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів від 26.02.2010, відповідно до якого під час розмови ОСОБА_8 зі ОСОБА_7 остання отримала від нього кошти за вирішення певного питання, й при цьому сказала, що у випадку, якщо в неї нічого не вийде, вона отримані кошти поверне.
Також суд визнав недопустимими доказами протокол отримання грошових коштів від 10.02.2010, протокол вручення грошових коштів від 10.02.2010 та протокол вручення технічних засобів від 10.02.2010, оскільки слідчі дії проводилися за участю понятих, які проходили строкову службу у військовій контррозвідці й були співробітниками СБУ, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 127 КПК України 1960 року не мали права бути понятими.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог КПК України, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд не дослідив докази, незважаючи на те, що при їх досліджені у суді першої інстанції були істотно порушені вимоги КПК України.
Вказує, що прокурором було надано належні та допустимі докази, які доводять вину обвинуваченої у шахрайстві, зокрема протокол усної заяви про злочин від 07 лютого 2010 року, згідно з якою ОСОБА_8 просив притягнути до відповідальності ОСОБА_7 за вимагання у нього хабаря; довідку-меморандуму за результатом прослуховування аудіозапису розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 аудіо-відео запис на інформаційному носії оптичному диску, де чітко вбачаються гроші та їх передача у кабінеті ОСОБА_9 вилучені грошові кошти під час огляду місця події.
Сервисы для юристов