Постанова ВГСУ від 06.03.2014 року у справі №910/10833/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Справа № 910/10833/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 рокуу справі№ 910/10833/13господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доЖитлово-будівельного кооперативу "Зв'язківець"простягнення 176 221, 67 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Радченко Ю.О. дов. № 306 від 31.12.2013 року,- відповідача:Тютюнник Н.Б. дов. б/н від 15.01.2014 року, Авілова О.С. дов. б/н від 15.01.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі за текстом - ПАТ "АК "Київводоканал") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Зв'язківець" (далі за текстом - ЖБК "Зв'язківець") про стягнення 176 221, 67.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ "АК "Київводоканал" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року у справі № 910/10833/13 апеляційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 року у справі № 910/10833/13, а матеріали справи направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

27.02.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено перерву до 06.03.2014 року.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.03.2002 року між відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал", та ЖБК "Зв'язківець" укладений договір № 00365/4-05 на послуги водопостачання та водовідведення, згідно п. 1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65.

Положеннями п. 2.1. вказаного вище Договору сторони передбачили, що постачальник зобов'язався забезпечити постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" та зобов'язався приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично - допустимі концентрації шкідливих речовин.

Згідно п. 3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Відповідно до п. 3.3. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності до п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України.

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені в Законі України "Про житлово-комунальні послуги", згідно до ст. 1 якого комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Судами досліджено, що позивач вказує, що надавав послуги відповідачу за кодом 5-227 у період з лютого 2010 року по березень 2013 року включно, за кодом 5-50227 у період з жовтня 2005 року по березень 2013 року включно, а відповідач, в свою чергу заперечив заборгованість, яку позивач нараховує по особовому рахунку 5-50227 за питну воду яка використовується для виготовлення гарячої, за період з 02.2011 по 03.2013 p. p. у сумі 60 561, 69 грн.

Проте, відповідач не заперечував розрахунків позивача по особовому рахунку 5-227 зокрема за питну воду, яка використовується для надання мешканцям комунальної послуги - холодна вода та її водовідведення.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що вказана вода надходить до житлового будинку відповідача відповідно із затвердженими позивачем технічними умовами. Згідно з Правилами № 190 на межі балансової належності мереж сторін у підвальному приміщені безпосередньо за зовнішньою стіною будинку відповідача встановлений вузол обліку обсягів зазначеної послуги - водолічильник.