Постанова ВГСУ від 06.02.2025 року у справі №182/2137/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 182/2137/20

провадження № 51-4534км24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040340000538, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого там само, раніше судимого, востаннє 11 червня 2019 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75, п. 1 ч. 1 ст. 76 КК звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК,

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2024 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків приєднано невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 10 днів.

Суд такожвирішив питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком суду, ОСОБА_7 18 лютого 2020 року приблизно о 22:15, проходячи повз будинок АДРЕСА_2 , зазирнув через паркан вищевказаного будинку і побачив, що у дворі нікого немає. У зв`язку з чим у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з території вищевказаного будинку, реалізуючи який, діючи умисно, переліз через паркан домоволодіння АДРЕСА_2 , де вийняв скло з вікна будівлі літньої кухні і таким чином проник до приміщення, звідки таємно умисно із корисливих мотивів, повторно намагався викрасти алюмінієву драбину висотою 180 см, лопату штикову з нержавіючої сталі з дерев`яним держаком, 12 штук нових тремпелів (плечиків) з нержавіючої сталі, вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 20 березня 2020 року № 102 становить 1515,90 грн, 184,61 грн та 101,64 грн відповідно, а також інше майно, а саме дві ножівки по дереву та совок з нержавіючої сталі, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють. Внаслідок чого ОСОБА_7 намагався спричинити потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1802,15 грн, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину працівниками поліції.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 04 липня 2024 року апеляційну скаргу захисника залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала