ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2017 року Справа № 909/932/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Поляк О.І., Данилової М.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиІвано-Франківської єпархії Української православної церквина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.11.2016у справі№ 909/932/15Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомВиконавчого комітету Івано-Франківської міської радидоІвано-Франківської єпархії Української православної церквитретя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської радитретя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Івано-Франківська міська радапророзірвання договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 від 20.12.2006 укладеного між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківською єпархією Української православної церкви
в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третіх осіб:Устінський А.В. (довіреність від 30.12.2016) Мізунський М.М. (довіреність від 28.01.2016) не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Неверовська Л.М.) від 02.08.2016 у справі №909/932/15 в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Данко Л.С., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.) від 02.11.2016 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2016 у справі №909/932/15 скасовано та прийнято нове рішення; позов задоволено повністю; розірвано договір оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 від 20.12.2006 укладений між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківською єпархією Української православної церкви; стягнуто з Івано-Франківської єпархії Української православної церкви на корить Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 1218,00грн витрат на відшкодування судового збору.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2016, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.2016 у справі №909/932/15 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників відповідача, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської єпархії Української православної церкви про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2971 від 20.12.2006, укладеного між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківською єпархією Української православної церкви. Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2791 від 20.12.2006 щодо страхування орендованого майна та щодо укладення договору оренди земельної ділянки.
Судами встановлено таке.
20.12.2006 між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (Орендодавцем - за договором, Позивачем - у справі) та Івано-Франківською єпархією Української православної церкви (Орендарем - за договором, Відповідачем - у справі) було укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-2971 (том 1, а.с.9-12) (надалі Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі в будівлях за адресою: АДРЕСА_1 площею 283,0 кв.м, які перебувають на балансі житлово-експлуатаційної організації №4.
Передача в оренду приміщень здійснюється на підставі рішення міськвиконкому від 20.12.2006 за №534 (п.1.2. Договору) для використання під молитовний будинок і канцелярію єпархіального управління (п.1.3. Договору).
Пунктом 3.2. Договору сторонами визначено, що місячний розмір орендної плати, яку повинен сплачувати Орендар, визначений згідно додатку на дату укладення цього договору, становить 48,60грн, крім того ПДВ - 9,72 грн. Розмір місячної орендної плати, яку повинен сплачувати Орендар за кожний наступний місяць оренди, визначається згідно додатку шляхом множення розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць оренди. До орендної плати не включаються витрати за комунальні послуги, пов'язані з використанням та утриманням орендованих приміщень, у тому числі витрати за електроенергію, газ, воду, телефон, каналізацію, прибиранням сміття на прилеглій території, а також витрати, пов'язані з обслуговуванням інженерного обладнання внутрішньо будинкових мереж. Оплата вищевказаних витрат за надані комунальні послуги здійснюється Орендарем за рахунок його власних коштів на підставі відповідних угод, укладених між орендарем та надавачем комунальних послуг. Орендар, крім орендної плати за користування приміщеннями також сплачує орендну плату за земельну ділянку, у порядку та розмірах визначених договором оренди земельної ділянки. Несвоєчасна сплата або сплата не в повному обсязі Орендарем орендної плати за земельну ділянку може бути підставою для розірвання цього договору.
Також п.4.3.7. договору сторони погодили, що Орендар зобов'язується протягом місяця після реєстрації цього договору застрахувати за власні кошти на користь орендодавця орендовані приміщення не менше ніж на їх вартість, визначену незалежною оцінкою приміщень, здійснених у відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Копію страхового полісу подати орендодавцеві.
Крім того, п.4.3.10. договору сторони погодили, що Орендар зобов'язується у 3-х місячний термін з дня реєстрації цього договору укласти у встановленому порядку з міськвиконкомом договір оренди частини земельної ділянки, закріпленої за будинком, в яких розташовані орендовані приміщення. Копію договору оренди земельної ділянки подати у Фонд комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська.
Розділом 6 спірного договору сторони визначили строк дії та умови зміни чи припинення договору оренди.
Так, пунктом 6.1. договору оренди визначено, що цей договір вступає в дію з моменту його реєстрації та діє до початку будівництва нового будинку, який буде будуватись за адресою: АДРЕСА_1
Пунктом 6.6. договору оренди сторони також визначили, що Договір оренди може бути розірваний достроково на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду чи господарського суду в разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором та з інших підстав, передбачених чинним законодавством, а також в тому числі: Орендар не уклав чи відмовляється укласти договір оренди земельної ділянки згідно з п.4.3.10. цього договору, або не сплачує орендну плату згідно укладеного договору оренди земельної ділянки (підпункт 6.6.8. спірного договору).
На виконання вимог п. 2.1. даного договору, між сторонами за договором було укладено та підписано акт приймання-передачі від 20.12.2006 (том 1, а.с. 14).
Зазначаючи про те, що відповідачем з моменту укладення спірного договору було порушено його істотні умови, зокрема щодо неналежного укладення договору страхування орендованого приміщення та відсутністю укладеного з орендодавцем договору на оренду частини земельної ділянки, Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся до господарського суду з цим позовом.
Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність заявленого позову, з огляду на те, що здійснення відповідачем страхування об'єкту оренди в місячний строк після укладення спірного договору було неможливим внаслідок відсутності в цей період звіту про оцінку нерухомого майна, який було замовлено позивачем лише 26.01.2007. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що в п.4.3.7. договору оренди не зазначено, що страхування приміщень повинно здійснюватися щороку, також договором не визначено хто має бути замовником незалежного оцінювання приміщень, у відповідності до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Відносно доводів позивача про неукладення відповідачем договору оренди земельної ділянки під нерухомим майном, місцевий господарський суд, вказав, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами про оформлення відносин оренди землі, втім, непідписання такого договору було зумовлено діями самого позивача. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було надано доказів в обґрунтування того, що зазначені ним порушення умов договору мали наслідком позбавлення орендодавця значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору.
Апеляційний господарський суд, з такими висновками суду першої інстанції не погодився та задовольняючи позов зазначив, що протягом строку дії договору оренди, відповідачем лише двічі було застраховане нерухоме майно, на 2007 та на 2015 роки, тоді як неукладення договорів страхування за 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік, 2011 рік, 2012 рік, 2013 рік та 2014 рік є порушенням умов спірного договору та ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Суд апеляційної інстанції також вказав, що факт неукладання договору оренди земельної ділянки (протягом дев'яти років з моменту укладання Договору оренди нежитлових приміщень), свідчить про те, що територіальна громада міста Івано-Франківська була позбавлена вигоди у вигляді орендної плати за землю.
Колегія суддів вважає безпідставними висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позову, з огляду на таке.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Сервисы для юристов