Постанова ВГСУ від 05.12.2016 року у справі №910/17565/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2016 року Справа № 910/17565/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 (головуючий суддя Вечірка І.О., Кузнецова В.О., Науменко І.М.)на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 (суддя Рудь І.А.)у справі№ 910/17565/15 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Експоцентр-Ялта"до1. Печерської філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", 2. Кримського регіонального управління Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"прозобов'язання вчинити певні дії, за участю представниківпозивачаМоніна І.А.,ПАТ КБ "ПриватБанк" Тузова В.О.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 у справі №910/17565/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2016, позов задоволено: зобов'язано Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" зарахувати на поточний рахунок №26006052732455, відкритий в ПАТ КБ "ПриватБанк" на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Експоцентр-Ялта", грошові кошти у сумі 205.992,19 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1066 ЦК України, ст.ст. 32-34, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що позивачем не було дотримано встановлених законом правил переказу коштів.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Експоцентр-Ялта" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Кримського регіонального управління ПАТ КБ "ПриватБанк" (банк) був укладений договір банківського рахунка № 262121, відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валютах (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України (далі НБУ) та умов цього Договору (пп. 1.1 розділу 1 договору).

Пунктами 1.2 - 1.3 розділу 1 договору встановлено, що банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та здійснювати інші операції за рахунком (рахунками) у порядку та на умовах, передбачених цим договором; банк має правом використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами; нарахування відсотків на залишки вільних коштів на рахунку клієнта (розміри, порядок оплати та строки) здійснюються згідно з тарифами банку, зазначеними у додатку 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Підпунктами 2.1.5, 2.1.6, 2.1.10, 2.1.15 п. 2.1 розділу 2 договору сторони погодили, що банк зобов`язується:

- виконувати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документі, у строки: - у день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу; - не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов після закінчення операційного часу;

- приймати та виконувати розрахункові документи згідно з чинним законодавством та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено іншими договорами між банком та клієнтом;

- списувати грошові кошти з рахунка (рахунків, у тому числі й карткових) клієнта на підставі його розпорядження або без його розпорядження, на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених цим договором (у тому числі клієнта з третіми особами) та (або) чинним законодавством;

- забезпечити збереження коштів клієнта.

Підпунктами 3.1.1 п. 3.1, пп. 3.2.1 п. 3.2 розділу 3 договору сторони узгодили, що: клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством; для здійснення розрахунків клієнтом обираються такі платіжні інструменти: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, банківська платіжна картка та інші передбачені чинним законодавством інструменти; банк має право використовувати кошти клієнта, які зберігаються на рахунку (рахунках), гарантуючи їх наявність і проведення операцій відповідно до нормативних актів НБУ.

Зазначені вище пункти договору повністю кореспондуються з пп. 3.1.1.3, 3.1.1.4, 3.1.1.15 Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктами 6.1, 6.2 розділу 6 договору сторони узгодили, що договір укладений на невизначений термін, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та припиняє свою дію відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

Пунктом 6.4 розділу 6 договору сторони встановили, що банк має право в установленому законодавством порядку закрити рахунок (рахунки), зокрема, на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо припинення юридичної особи (суб`єкта господарювання).

08.04.2013 сторони підписали заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, за якою позивачу були відкриті рахунки: №№ 26006262121011, 26051262121011 в гривні, № 26006262121033 в рублях, № 26005262121034 в євро, №26005262121012 в доларах США.

До червня 2014 року послуги з банківського обслуговування надавалися позивачу ПАТ КБ "Приватбанк" в особі його структурного підрозділу - Головного Ялтинського відділення Кримського регіонального управління ПАТ КБ "Приватбанк" за місцем розташування позивача у м. Ялта.

Як зазначив позивач в позовній заяві, в квітні 2014 року відповідач в односторонньому порядку було розірвав депозитні договори, укладені з позивачем, та перевів на поточний рахунок позивача № 26006262121011 грошові кошти в розмірі 204.258,10 грн.

Станом на 05.05.2014 вихідний залишок за рахунком позивача № 26006262121011 складав 205.992,19 грн., що підтверджується випискою руху коштів по цьому рахунку за період з 01.05.1014 по 30.06.2014.

28.05.2014 ПАТ КБ "ПриватБанк" в односторонньому порядку перерахував грошову суму в розмірі 205.992,19 грн. з рахунка позивача №26006262121011 на невідомий позивачу рахунок № 2903926212101, що підтверджується скрін-випискою сторінки із програми "Приват24".

У зв`язку з окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим Верховна Рада України 15.04.2014 прийняла Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Стаття 1 цього Закону визначає, що тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

У зв'язку з неможливістю здійснювати банківське регулювання та нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю банків та їх відокремлених підрозділів, на підставі п. 7 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону Правлінням Національного банку України 06.05.2014 було прийнято Постанову № 260 "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим".

Відповідно до пункту 5 Постанови НБУ № 260 банки зобов'язані припинити діяльність своїх відокремлених підрозділів, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією Постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів.