ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2015 року Справа № 922/1394/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Коробенка Г.П.,
суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015
у справі №922/1394/14 Господарського суду Харківської області
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 39500,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми в розмірі 39500,00 грн., яка є різницею між проведеною позивачем оплатою та вартістю поставленого відповідачем обладнання.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.11.2014 (суддя Прохоров С.А.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем було поставлене обладнання на всю оплачену позивачем суму коштів.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 (судді: Слободін М.М., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) зазначене судове рішення скасоване, позов задоволений, з відповідача на користь позивача стягнуто 39500,00 грн. попередньої оплати.
Постанова мотивована тим, що відповідач не надав належних доказів поставки позивачу товару на вказану суму.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції надав перевагу доказам відповідача, залишивши поза увагою докази, що подані позивачем.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
09 квітня 2013 року між ФОП ОСОБА_2 (позивач по справі) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач по справі), було укладено договір поставки №01-04/13-М, згідно з яким відповідач, як постачальник, зобов'язався передати обладнання для комплексу по переробці соняшникового насіння виробничою потужністю до 12 т. на добу по сировині на умовах визначених договором та відповідними додатками до нього, а позивач як покупець зобов'язався прийняти та оплатити даний товар.
Додатками до договору та додатковими угодами сторони визначили перелік обладнання (найменування та кількість) та порядок оплати, умови поставки обладнання.
Судами встановлено і це не заперечується обома сторонами, що на оплату обладнання за договором позивачем передано відповідачеві грошові кошти в сумі 443 500,00 грн. Однак, як встановлено апеляційним господарським судом, відповідач поставив позивачеві обладнання лише на суму 403 000,00 грн. (різниця - 39500,00 грн.). Претензія позивача про повернення коштів в сумі 39500,00 грн. була отримана відповідачем 19.12.2013, проте залишилась без задоволення.
При цьому апеляційний господарський суд відхилив як доказ поставки товару на всю суму подані відповідачем накладну №24/07-13 від 24.07.2013 та відповідний акт здачі-приймання робіт, взявши до уваги висновок експерта №2035 від 04.06.2015 (почеркознавча експертиза призначалась судом апеляційної інстанції ухвалою від 11.02.2015 з наведенням питань, що потребували дослідження, див. також ухвалу від 20.04.2015), відповідно до якого підпис на вказаних документах виконаний не ФОП ОСОБА_2, а іншою особою.
За приписами ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч.1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Сервисы для юристов