Постанова ВГСУ від 05.11.2015 року у справі №8/60

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Справа № 8/60

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика" арбітражного керуючого Сокотун В.А.

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015

у справі№ 8/60 господарського суду Рівненської областіза заявоюПрокурора м. РівнедоВАТ "Рівненська меблева фабрика"про арбітражний керуючийбанкрутство Литвин І.М.в судовому засіданні взяли участь представники :

Генеральної прокуратури України Збарих С.М.ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"Юзвенко В.Г.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.12.2005 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Рівненська меблева фабрика" за процедурою, передбаченою ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25.05.2006 здійснено перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ВАТ "Рівненська меблева фабрика".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.09.2006 затверджено реєстр кредиторів ВАТ "Рівненська меблева фабрика".

Постановою господарського суду Рівненської області від 05.12.2006 боржника ВАТ "Рівненська меблева фабрика" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Литвина І.М.

Ухвалами господарського суду Рівненської області строк ліквідаційної процедури та строк повноважень ліквідатора неодноразово продовжувався.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.03.2014 скаргу заступника прокурора міста Рівне на дії ліквідатора частково задоволено, визнано неправомірними дії ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика" в частині порушення черговості задоволення вимог кредиторів, ліквідатора зобов'язано невідкладно здійснити повернення незаконно розподілених коштів.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.02.2015 усунено арбітражного керуючого Литвина І.М. від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика".

Арбітражним керуючим Литвином І.М. подано 12.02.2015 до місцевого господарського суду клопотання від 10.02.2015 про затвердження витрат, які понесені у ліквідаційній процедурі протягом 2006-2013 у сумі 246 636, 05 грн. Крім того, арбітражним керуючим Литвином І.М. подано 27.04.2015 до місцевого господарського суду клопотання від 24.04.2015, в якому просив відкласти розгляд витрат ліквідатора у справі до прийняття рішення з цього питання комітетом кредиторів та додано до вказано клопотання розрахунок послуг арбітражного керуючого у справі за період 2006-2015.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.03.2015 призначено ліквідатором ВАТ "Рівненська меблева фабрика" арбітражного керуючого Сокотуна В.А., продовжено строк ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 (суддя Заголдная Я.В.) клопотання арбітражного керуючого Литвина І.М. про затвердження оплати послуг та відшкодування витрат №4-8/60 від 10.02.2015 задоволено частково, затверджено арбітражному керуючому Литвину І.М. відшкодування витрат арбітражного керуючого в розмірі 103560,08 за період роботи ліквідатором з 2006 по 2012 рік ВАТ "Рівненська меблева фабрика", в решті клопотання арбітражного керуючого Литвина І.М. №4-8/60 від 10.02.2015 про затвердження витрат у ліквідаційній процедурі відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 (колегія суддів: Савченко Г.І., Саврій В.А., Дужич С.П.) ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.05.2015 скасовано, прийнято нове судове рішення, клопотання арбітражного керуючого Литвина І.М. про затвердження витрат у ліквідаційній процедурі задоволено, затверджено арбітражному керуючому Литвину І.М. витрати у ліквідаційній процедурі ВАТ "Рівненська меблева фабрика" у розмірі 246636,05 грн., з яких: послуги БТІ в м. Рівне, ДП "Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України "Львівтранспроект", ОП інститут "Львівнафтопродукт", експертна оцінка майна - 32645,89 грн.; послуги банка - 5663,66 грн.; заробітна плата найманим працівникам у 2008-2012 - 39515,60 грн.; послуги розпорядника майна, ліквідатора у 2006-2012 - 109414,58 грн.; канцтовари, витратні матеріали, інформаційні оголошення - 3813,10 грн.; витрати ліквідатора у 2006-2012 - 33661,39 грн.; впорядкування та зберігання архіву, господарські витрати - 11186,98 грн.; юридичні послуги - 9507,85 грн.; судові витрати - 1227,00 грн.

Ліквідатор ВАТ "Рівненська меблева фабрика" арбітражний керуючий Сокотун В.А. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.07.2015, залишити в силі господарського суду Рівненської області від 26.05.2015.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої і судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.14 ст. 31 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Частиною 16 ст. 31 Закону передбачено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Таким чином, суд повинен вирішити питання про затвердження розміру оплати послуг ліквідатора у справі про банкрутство, оскільки арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатора) має право на оплату своїх послуг відповідно до Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором ВАТ "Рівненська меблева фабрика" арбітражним керуючим Литвином І.М. подано 12.02.2015 до місцевого господарського суду клопотання від 10.02.2015 про затвердження витрат, які понесені у ліквідаційній процедурі протягом 2006-2012 рр. у сумі 246 636, 05 грн., з яких послуги БТІ в м. Рівне, ДП "Львівський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України "Львівтранспроект", ОП інститут "Львівнафтопродукт", експертна оцінка майна - 32645,89 грн.; послуги банка - 5663,66 грн.; заробітна плата найманим працівникам у 2008-2012 - 39515,60 грн.; послуги розпорядника майна, ліквідатора у 2006-2012 - 109414,58 грн.; канцтовари, витратні матеріали, інформаційні оголошення - 3813,10 грн.; витрати ліквідатора у 2006-2012 - 33661,39 грн.; впорядкування та зберігання архіву, господарські витрати - 11186,98 грн.; юридичні послуги - 9507,85 грн.; судові витрати - 1227,00 грн.

Судом першої інстанції зазначено, що рішенням комітету кредиторів ВАТ "Рівненська меблева фабрика" №22 від 15.04.2013 вирішено погодити витрати понесені протягом ліквідаційної процедури з 2006 по 2012 рік. (т.21 а.с.132).

Суд першої інстанції, відмовляючи арбітражному керуючому ліквідатору у затвердженні оплати його послуг, які є складовою витрат, які понесені у ліквідаційній процедурі, виходив з того, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 10.02.2015 арбітражного керуючого Литвина І.М. усунуто від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика". Підставою усунення арбітражного керуючого Литвина І.М. від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Рівненська меблева фабрика" є порушення черговості погашення вимог кредиторів, що завдало шкоди кредиторам 2-ої черги. Враховуючи, що Законом не передбачено затвердження оплати послуг арбітражному керуючому за неналежне виконання обов'язків покладених на нього, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для затвердження оплати послуг ліквідатора.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.