ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2016 року Справа № 916/551/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Владимиренко С.В.,
Губенко Н.М.
за участю представників:
позивача - Шульженка Д.Ю.,
відповідача - Кобелєва О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016
та на рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2016
у справі № 916/551/16
за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент"
про визнання недійсним правочину
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - Уповноважена особа) звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський Девелопмент" (далі - ТОВ "Шевченківський Девелопмент") в якому просила визнати недійсним правочин з заліку зустрічних однорідних вимог, вчинений ТОВ "Шевченківський Девелопмент" на підставі повідомлення про зарахування однорідних вимог від 18.12.2014 для зарахування зустрічних однорідних вимог за договором № 1000008548 від 02.07.2014 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 вклад "Постійний клієнт" 13 міс" вид вкладу "ПосК13м11$", що укладений АТ "Імексбанк" та ОСОБА_4 та за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 80/12 від 24.09.2012.
В обґрунтування підстав недійсності зарахування зустрічних однорідних вимог Уповноважена особа зазначила те, що строк виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором не настав як не настав і строк виконання зобов'язань позивача перед ОСОБА_4 за договором банківського вкладу, а тому на підставі ст. 601 ЦК України залік зустрічних однорідних вимог не міг відбутися. Крім того, позивач зазначив про фіктивність проведеного заліку зустрічних однорідних вимог, оскільки навіть після цього заліку відповідач продовжував сплачувати відсотки, нараховані на всю суму заборгованості.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.04.2016 (суддя Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 (колегія суддів у складі: суддя Філінюк І.Г. - головуючий, судді Принцевська Н.М., Богатир К.В.), відмовлено в задоволенні позову. Господарські суди відмовляючи у задоволенні позову виходили з того, що відповідно до умов п. 1.1. та 3.3.8. договору про відкриття кредитної лінії № 80/12 від 24.09.2012, позичальнику надано право у будь-який час достроково повернути всі транші кредиту, але не пізніше 10.10.2016, та відповідно до п. 3.4.1 позичальник має право достроково повністю або частково погасити нараховані проценти. Крім того, господарськими судами встановлено, що п. 6.4.1. договору № 1000008548 від 02.07.2014 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 узгоджено, що вкладник має право звернутись до банку з письмовою вимогою про повернення суми вкладу або його частини до закінчення строку розміщення вкладу, вказаного в договорі про приєднання до договору за 31 календарний день. Пунктом 8.1.4. зазначеного договору передбачено, що вкладник має право достроково припинити договір з письмовим повідомленням банку за 31 календарний день. Отже, господарські суди дійшли висновку про те, що при укладенні правочину з заліку зустрічних однорідних вимог від 18.12.2014 було дотримано встановлені ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України умови для зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме - настання строку виконання зобов'язання.
У касаційній скарзі та у доповненнях до касаційної скарги Уповноважена особа просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016, рішення господарського суду Одеської області від 14.04.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами порушено ст.ст. 234, 601, 1049, 1054, 1058, 1071 ЦК України, положення Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003. Так, на думку скаржника, господарські суди належним чином не дослідили обставини справи, які свідчать про неможливість зарахування зустрічних однорідних вимог. Зокрема, господарські суди дійшли помилкового висновку щодо настання строків виконання зобов'язань за зустрічними зобов'язаннями щодо яких відбувся залік; особа, яка не є власником рахунку не може ним розпоряджатися, в тому числі направляти заяви про повернення вкладу. Крім того, господарський суд апеляційної інстанції відхилив без будь-якого обґрунтування доводи позивача щодо фіктивності заліку. Також скаржник зазначив про те, що за умовами банківського вкладу вклад розміщено строком до 06.08.2015, а тому господарські суди дійшли помилкового висновку про можливість його дострокового повернення.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та рішення господарського суду першої інстанції від 14.04.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку відповідача, закон пов'язує можливість здійснення зарахування зустрічних вимог із наявністю та реальністю відповідних зобов'язань, а не з його простроченням.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
- 24.09.2012 АТ "Імексбанк" (кредитор) та ТОВ "Шевченківський Девелопмент" (позичальник) укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 80/12 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в 5 626 715 дол. США зі сплатою процентної ставки в розмірі 11,5% річних в межах визначеної договором (п.п. 1.1.1. та 1.1.2.) граничної суми коштів (кредитний ліміт), а позичальник зобов'язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на користь кредитора проценти та комісії у розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором;
- згідно з п. 1.1.1. договору кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами встановлюється не пізніше 10.10.2016 на умовах, визначених цим договором;
- відповідно до п. 3.3.7. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредитору у повному обсязі транші кредиту зі сплатою винагороди кредитора та можливих штрафних санкцій у терміни визначені договором;
- за умовами п. 3.3.8. кредитного договору позичальник зобов'язаний до закінчення термінів, визначених п. 1.1.1. та п. 1.1.2. договору, повернути в повному обсязі всі транші кредиту;
Сервисы для юристов