ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2016 року Справа № 906/85/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14 червня 2016 року у справі Господарського суду Житомирської області за позовом Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2016 року Приватне акціонерне товариство "Житомирський меблевий комбінат" (далі - позивач) звернулось до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач) з позовом про стягнення боргу у розмірі 9360 гривень 72 коп. (з урахуванням заяви № 293 від 3 березня 2016 року).
Позовні вимоги обгрунтовані порушенням позивачем умов договору оренди № БЦ-257/15 від 29 січня 2015 року щодо сплати орендної плати та компенсації комунальних послуг.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 1 квітня 2016 року у позові відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 червня 2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" задоволено частково.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 1 квітня 2016 року частково скасовано.
Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.
З фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Житомирський меблевий комбінат" 8960 гривень 72 коп. боргу.
У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_4 просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14 червня 2016 року, рішення Господарського суду Житомирської області від 1 квітня 2016 року залишити в силі.
Посилається на неправильне застосування судом норм ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, оскільки невикористання орендованого приміщення у зв'язку з неможливістю його використання в силу незалежних від орендаря причин, зокрема, через перебування у відпустці по вагітності та догляду за дитиною, на її думку, є підставою для звільнення орендаря від орендної плати.
4 жовтня 2016 року до початку розгляду касаційної скарги від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 надійшла заява про відмову від касаційної скарги.
Враховуючи, що представник заявника касаційної скарги або заявник особисто не з'явився у призначене судове засідання та йому не роз'яснені наслідки відмови від касаційної скарги, відповідне застереження не міститься у тексті заяви про відмову від касаційної скарги, суд касаційної інстанції не приймає відмову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14 червня 2016 року.
Представник позивача також не з'явився у судове засідання.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 січня 2015 року між Приватним акціонерним товариством "Житомирський меблевий комбінат" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №БЦ-257/15, згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у платне строкове користування приміщення загальною площею 20,0 (двадцять) кв.м., яке розміщене в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Правовідносини, що склались між сторонами, виникли на підставі договору оренди, за яким, згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 2.1 договору підписанням цього договору, а також акту приймання-передачі сторони підтверджують, що орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення в оренду на умовах цього договору, при цьому орендар ретельно та належним чином оглянув приміщення, перевірив його стан, комплектність, інші характеристики, підтверджує, що приміщення повністю відповідає умовам цього договору, потребам орендаря, іншим вимогам.
Пунктом 3.1.1 договору сторони погодили, що термін користування приміщенням починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення, як це передбачено в п. 2 цього договору, та триває 1 (один) рік, крім випадків, зазначених у пункті 3.1.2. цього договору.
Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. п. 8.1.1, 8.2.1 договору плата за оренду приміщення нараховується з дати приймання і до дати закінчення, якщо тільки більш тривалий період не встановлений у цьому договорі. Плата за суборенду за кожний місяць визначається на момент платежу за формулою: плата за суборенду = орендна ставка (85 грн., в т.ч. ПДВ 20%) * площа .
Згідно п. 8.2.2 договору орендар має зобов'язання перерахувати на поточний рахунок орендодавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання даного договору грошові кошти в розмірі 3400 грн. без ПДВ, які є забезпеченням належного виконання орендарем зобов'язань за цим договором, у тому числі, але не обмежуючись, щодо повернення приміщення орендодавцю у належному стані та належним чином. Грошові кошти-забезпечення перераховуються орендарем орендодавцю на період дії договору (з урахуванням всіх додаткових угод) та підлягають безумовному поверненню орендарю після закінчення строку дії договору за умови належного виконання орендарем зобов'язань за договором. Сторони розуміють, що грошові кошти-забезпечення, у розумінні цього договору, не є орендною платою чи іншою платою за товари, роботи, послуги. Крім того, сторони домовились, що за період знаходження грошових коштів-забезпечення на поточному рахунку орендодавця, а також за користування цією сумою не нараховуються відсотки та не передбачено інших видів компенсацій, як плати за користування такими грошовими коштами.
Сервисы для юристов