ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2015 року Справа № 910/20634/14
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 (головуючий суддя Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)та на рішенняГосподарського суду міста Києва від 12.02.2015 (головуючий суддя Любченко М.О., судді Сташків Р.Б., Літвінова М.Є.)у справі№ 910/20634/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Фінростбанк" доПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь",за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехвоса",провизнання незаконним звернення стягнення на грошові кошти,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,третьої особине з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ПАТ "Фінростбанк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Банк "Київська Русь" про визнання незаконним звернення стягнення на грошові кошти та стягнення коштів в розмірі 30.000.000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015, в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 7, 24, 33 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 16 ЦК України, ст.ст. 4-3, 32 ГПК України.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 10.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртехвоса" (позичальник) був укладений кредитний договір № 89044-20/13-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії під заставу майнових прав за договором банківського вкладу (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та зобов'язується надавати кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти та інші платежі.
Кредит надається в грошовій формі на наступних умовах: ліміт кредитної лінії - 30.000.000,00 грн., кінцевий термін повернення кредиту - 09.10.2015, процентна ставка за користування кредитом - 6,5 % процентів річних.
Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено, що виконання позичальником зобов'язань за договором забезпечується заставою майнових прав за договором банківського вкладу.
Банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій, а позичальник зобов'язаний протягом 5 календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги, або в іншій строк, встановлений у відповідній вимозі банку, повернути суму заборгованості за кредитом, інші платежі по договору, в тому числі у випадку, якщо інформація та документи, що підлягають поданню позичальником банку у відповідності або в зв'язку з договором, надані позичальником несвоєчасно, в неповному обсязі, або якщо така інформація та документи або їх частина не відповідає дійсності (п. 9.2 кредитного договору).
Відповідно до меморіального ордера № 7295 від 10.10.2013 банком були перераховані кошти в розмірі 30.000.000,00 грн. в якості кредиту на виконання умов відповідного договору.
10.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк" (вкладник) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (банк) був укладений договір про надання міжбанківського депозиту № 634DPHi/2013 (далі - договір депозиту), згідно з яким вкладник надає банку в порядку і на умовах, що передбачені цим договором, депозит у сумі 30.000.000,00 грн. на строк з 10.10.2013 по 12.10.2015 під 5,5 % відсотків річних.
В забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору перед банком, 10.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк" (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (заставодержатель) укладено договір № 89208-20/13-6 застави майнових прав (далі - договір застави).
За умовами п. 1.1 вказаного договору заставою забезпечуються вимоги заставодержателя за кредитним договором № 89044/20/13-1 від 10.10.2013 (а також будь-якими доповненнями, змінами до нього, в тому числі, стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту).
Предметом застави за договором № 89208-20/13-6 від 10.10.2013 є майнові права за договором № 634DPHi/2013, що полягають у праві позивача вимагати від відповідача повернення депозиту в сумі 30.000.000,00 грн.
Вартість предмета застави становить 30.000.000,00 грн. (п.п. 1.2, 1.3 договору застави).
Позивач, звертаючись із даним позовом до суду, мотивує свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов укладених договорів, на його думку, неправомірно здійснив списання коштів в розмірі 30.000.000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до п. 4.1 договору застави право звернення стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням за цим договором виникає у заставодержателя у випадках, обумовлених кредитним договором, цим договором та нормами чинного законодавства України.
Заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави у наступних випадках, в тому числі, якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредитних коштів (чергового платежу по сплаті кредитних коштів), несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки, встановлені кредитним договором; порушення заставодавцем та/або позичальником обов'язків за цим договором та/або кредитним договором та невиконання вимоги заставодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання (п. 4.1.1 договору застави).
Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 договору застави, керуючись вимогами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", сторони встановили приватне забезпечувальне обтяження, яким є право заставодержателя - обтяжувача на рухоме майно заставодавця - боржника, що становить предмет обтяження за цим договором, предметом обтяження є гроші, розміщені на вкладному рахунку заставодавця на підставі договору банківського вкладу.
В п. 5.4 договору застави зазначено, що шляхом підписання цього договору заставодавець надає заставодержателю право здійснювати договірне списання відповідно до умов кредитного договору та цього договору грошових коштів, які є предметом обтяження за цим договором, у сумах, необхідних для повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, комісій, штрафних санкцій та інших платежів, позичальника за кредитним договором, але не більше суми, зазначеної в п. п. 1.2, 5.3 цього договору.
Відповідно до п. 5.6 договору застави звернення стягнення на предмет обтяження здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення вимог кредитора та реєстрацію обтяжень" шляхом переказу на користь заставодержателя - обтяжувача грошової суми у порядку договірного списання.
Сервисы для юристов