Постанова ВГСУ від 05.09.2014 року у справі №910/11646/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2014 року Справа № 910/11646/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.

суддів: Гоголь Т.Г., Коробенка Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сферіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р.у справі Господарського суду№ 910/11646/13 м. Києваза позовомЗаступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України, 2) Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне"до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн", 2) Гаспринської селищної ради, 3) Державного агентства земельних ресурсів України Дніпропетровське КЕЧ району 1) Управління Держземагентства у м. Ялті Автономної Республіки Крим, 2) Фонд майна Автономної Республіки Крим, 3) Фонд Державного майна Українипроскасування рішення селищної ради та визнання недійсним договору

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Волошенюк О.Г., посв. № 026094 від 08.05.2014 р.; позивача-1: Загуменний В.В., дов. № 220/512/д від 29.10.2013 р.; позивача-2: не з'явились;відповідача-1: не з'явились; відповідача-2: не з'явились; відповідача-3: Сьомочкіна О.С., дов. № 9-28-0.17-72/2-14 від 09.01.2014 р.; третьої особи на стороні позивачів: не з'явились; третьої особи-1 на стороні відповідачів: не з'явились; третьої особи-2 на стороні відповідачів: не з'явились; третьої особи-3 на стороні відповідачів: ОСОБА_4, дов. №434 від 17.12.2013 р.;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міністерство) та Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральна військова туристська база "Кічкіне" (далі - Підприємство) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просив:

- скасувати рішення Гаспринської селищної ради 44 сесії 4 скликання від 21.03.2006 р. № 43 "Про затвердження технічної документації по переоформленню договору оренди земельної ділянки площею 1,5856 га ТОВ "Пан Укрейн" в смт. Гаспра Алупкінське шосе та передачу в оренду на період оренди майна";

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,5856 га за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 1 "Кічкіне", укладений 23.05.2006 р. між Гаспринською селищною радою (далі - Рада) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" (далі - Товариство).

Позовні вимоги заступник прокурора, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Земельного кодексу Української (далі - ЗК України), Закону України "Про Збройні Сили України", Закону України "Про оборону України", Закону України "Про використання земель оборони", Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" та Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 р. № 483 обґрунтовував тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2010 р. у справі № 2а-3934/09/2670, що набрала законної сили, визнано незаконним та скасовано п. 2 рішення Ради № 17 від 17.09.2003 р. щодо припинення Підприємству права постійного користування земельною ділянкою 1,6377 га. Однак, частину вказаної земельної ділянки площею 1,5856 га за рішенням Ради № 43 від 21.03.2006 р. та укладеним на його підставі договором оренди земельної ділянки від 23.05.2006 р. було надано в довгострокову оренду Товариству, при цьому, без дотримання встановленого законодавством порядку вилучення земель оборони.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 р. (суддя Бойко Р.В.) позов задоволено, скасовано рішення Ради № 43 від 21.03.2006 р. та визнано недійсним укладений 23.05.2006 р. між Радою та Товариством договір оренди земельної ділянки. Крім того, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визнано недійсним укладений 20.08.2004 р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим і Товариством договір оренди цілісного майнового комплексу Підприємства, розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, п/в Лівадія-1, та зобов'язано повернути Міністерству все отримане на підставі цього договору та всіх наявних додатків, додаткових угод до нього майно Підприємства.

Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених заступником прокурора у позовній заяві. При цьому, в процесі розгляду справи місцевим господарським судом було з'ясовано, що передумовою виникнення правовідносин щодо передачі в оренду Товариству спірної земельної ділянки слугувало укладення договору оренди військового майна. Оскільки цей договір укладено без дотримання встановленого законодавством України порядку він підлягає визнанню недійсним, а передане за ним майно - поверненню.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. (колегія суддів: Смірнова Л.Г, Гончаров С.А., Тищенко О.В.) рішення Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 р. скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постанову мотивовано недоведеністю обставин того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що Центральна військова туристична база "Кічкіне" Міністерства оборони України, реорганізована в подальшому у Підприємство, була правонаступником туристичної бази "Кічкіне", якій цю земельну ділянку було відведено у постійне користування. Окрім того, господарський суд апеляційної інстанції не погодився із правовою позицією місцевого господарського суду і в частині визнання недійсним в порядку п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України договору оренди цілісного майнового комплексу Підприємства та зобов'язання повернути отримане за ним майно, оскільки дійшов висновку про неповязаність цього договору із предметом спору у даній справі.

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги заступник прокурора обґрунтовує посиланням на обставини справи, положення статуту Підприємства, ст. ст. 104, 203 ЦК України, ст. 59 Господарського кодексу України та ст. 77 ЗК України, ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зазначаючи про те, що факт правонаступництва Центральною військовою туристичною базою "Кічкіне" Міністерства оборони України прав та обов'язків туристичної бази "Кічкіне", а також, факт приналежності спірної земельної ділянки до земель оборони було встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2010 р. у справі №2а-3934/09/2670.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу заступника прокурора до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

За розпорядженням заступника секретаря другої судової палати від 29.08.2013 р. № 03-05/1545 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Гоголь Т.Г. та Коробенка Г.П.

У судовому засіданні 03.09.2014 р. оголошувалась перерва до 05.09.2014 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга заступника прокурора підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- у 1921 році розпорядженням Радянського Уряду землі в районі мису Ай-Тодор передані у користування Київського військового округу. На виконання наказу Командувача Київського військового округу від 05.04.1963 р. № 4 на землях в районі мису Ай-Тодор була створена туристична база "Кічкіне";

- рішенням Гаспринського виконкому від 27.10.1995 р. №165 затверджено план відведення меж розташування турбази "Кічкіне", а 15.12.1995 р. Радою затверджено рішення виконкому та надано згоду на відведення земельної ділянки площею 1,6377 га у постійне користування туристичній базі "Кічкіне", що підтверджується державним актом Ялтинської міської ради серії ІКМ №003049;

- після набуття незалежності України все майно туристичної бази "Кічкіне" було передано до управління Міністерства, яким на фондах туристичної бази "Кічкіне" в подальшому створено Центральну військову туристичну базу "Кічкіне" Міністерства оборони України;

- наказом Міністра оборони України від 14.07.1998 р. № 284 Центральну військову туристичну базу "Кічкіне" Міністерства оборони України реорганізовано у Підприємство;

- відповідно до Статуту Підприємства, затвердженого Міністром оборони України від 13.07.1998 р., Підприємство засноване на державній власності і підпорядковано Міністерству (надалі - Орган управління майном). В силу п. 6.1 Статуту Підприємства функції щодо управління майном, що є державною власністю, здійснює Орган управління майном;

- листом від 09.09.2003 р. № 228/1 Керівник Підприємства звернувся до Ради з проханням призупинити дію державного акту серії ІКМ № 003049 від 31.01.1996 р. на період оренди Товариством нерухомого майна на 5 років;