ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2015 року Справа № 922/3939/14
Вищий господарський суд України у складі колегії:
Головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - Лютенко К.Т.; відповідача - Новицький М.З.;розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Окко-Нафтопродукт"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від09.04.2015та на рішенняГосподарського суду Харківської області від01.12.2014у справі № 922/3939/14за позовомПриватного підприємства "Окко-Нафтопродукт"доХарківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання частково недійсним рішення
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Окко-Нафтопродукт" (далі - ПП "Окко-Нафтопродукт") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним п. 1 рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 № 158-р/к у справі № 2/01-105-14 в частині визнання вчинення ПП "Окко-Нафтопродукт" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 та Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації дизельним пальним в межах міста Харкова та з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою та з урахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги, які призвели до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій; визнання недійсним п. 8 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 03.07.2014 № 158-р/к у справі № 2/01-105-14.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2014 порушено провадження у справі № 922/3939/14 за позовом ПП "Окко-Нафтопродукт" до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення.
Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Сальнікова Г.І.) від 01.12.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., судді Камишева Л.М., Медуниця О.Є.) від 09.04.2015 рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2014 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 та рішенням Господарського суду Харківської області від 01.12.2014, ПП "Окко-Нафтопродукт" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов про визнання частково недійсним (зокрема пунктів 1, 8) рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.07.2014 № 158-р/к у справі № 2/01-105-14.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними та необґрунтованими, оскільки висновки судів не відповідають обставинам справи, які були встановлені в судових засіданнях та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" і ГПК України.
ПП "Окко-Нафтопродукт" зокрема вказує на те, що Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не надано жодних прямих і непрямих доказів, які б свідчили про узгодження ринкової поведінки суб'єктів господарювання, в тому числі ПП "Окко-Нафтопродукт", на досліджуваному ринку, не зазначено які фактичні обставини свідчать про наявність у діях суб'єктів господарювання антиконкурентного характеру і який безпосередній негативний вплив таких дій на стан конкуренції на відповідному ринку. Судами попередніх інстанцій відсутність таких доказів змови (погодженості поведінки) була залишеною поза увагою.
При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судами ч. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також порушення п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК України судом першої інстанції та п. 7 ч. 2 ст. 105 ГПК України - судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2015 касаційну скаргу ПП "Окко-Нафтопродукт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.08.2015.
Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало відзив на касаційну скаргу ПП "Окко-Нафтопродукт", в якому просило залишити її без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.12.2014- без змін.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено господарськими судами Адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 03.07.2014 було прийнято рішення № 158-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що ТОВ "Альянс Холдинг", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", ПАТ "Укрнафта", ТОВ "Престиж 10", ТОВ "Авангард 10", ПІІ "Лукойл-Україна", ТОВ "Вог Рітейл" та суб'єкт господарювання в особі ПП "ОККО-Бізнес" і ПП "ОККО-Нафтопродукт", схоже підвищивши роздрібні ціни на дизельне пальне за рахунок підвищення торговельної набавки, вчинили правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч. 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації дизельним пальним в межах міста Харкова з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою, та з врахуванням автозаправних станцій, розміщених поблизу цієї дороги, які призвели до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.
У п. 8 резолютивної частини даного рішення зазначено, що згідно зі ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене частиною 3 ст. 6, пунктом 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначене в п. 1 резолютивної частини цього рішення, на ПП "ОККО-Нафтопродукт" накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн.
Господарськими судами встановлено, що відповідно до рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 158-р/к від 03.07.2014 ПП "ОККО-Нафтопродукт" в територіальних межах користується 23 АЗС, які отримані в оренду у ПАТ "Концерн Галнафтогаз" та через які здійснює роздрібну реалізацію світлих нафтопродуктів. Ціни реалізації нафтопродуктів встановлюються самостійно підприємством. ПП "ОККО-Нафтопродукт" на АЗС використовує знак для товарів та послуг "ОККО".
ТОВ "Альянс Холдинг", ТОВ "Вог Рітейл", ПП "Маршал", ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна", ПАТ "Укрнафта", ТОВ "Престиж 10", ТОВ "Авангард 10", ПІІ "Лукойл-Україна", ПАТ "Укргазвидобування" та суб'єкт господарювання в особі ПП "ОККО-Бізнес" і ПП "ОККО-Нафтопродукт" є конкурентами на одному товарному ринку в територіальних межах, до яких відноситься місто Харків з урахуванням приміської території, обмеженої кільцевою дорогою з врахуванням АЗС, розміщених поблизу цієї дороги, та не пов'язані між собою відносинами контролю.
Починаючи з 25.02.2014 роздрібні ціни на високооктанові моторні бензини на АЗС в територіальних межах почали стрімко зростати. Згідно з моніторингом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за період з 25.02.2014 до 11.03.2014 у всіх суб'єктів господарювання роздрібні ціни на дизельне пальне в місті Харкові зросли на 0,90-1,34 грн за літр.
З метою визначення схожості у діях згаданих вище суб'єктів господарювання щодо ціноутворення відділенням Антимонопольного комітету проаналізовано наявність взаємозв'язку між даними щодо цін зазначених суб'єктів шляхом розрахунку коефіцієнту кореляції між рядами їх цін роздрібної реалізації дизельного пального, що встановлені у період, який досліджується.
Розраховані коефіцієнти кореляції (від 0, 75 до 0, 99) свідчать про тісну взаємозалежність цінових траєкторій зазначених суб'єктів господарювання та підтверджують схожість їх поведінки. Коефіцієнти кореляції менше 0, 75 підтверджують схожість (взаємозалежність) цінових траєкторій, хоча і не таку значну.
Аналізом цінової поведінки суб'єктів господарювання в територіальних межах встановлено, що стрімке та схоже підвищення роздрібних цін реалізації розпочалось з 26.02.2014 здебільшого за рахунок збільшення торговельних надбавок. З динаміки змін розміру торговельних надбавок за період з 15.02.2014 до 15.04.2014 видно, що вони зазнали значного збільшення саме з 25-27.02.2014.
Схожість цих дій полягає у тому, що згадані суб'єкти господарювання у відповідний період з 26.02.2014 по 11.03.2014 вчиняли однакові дії, по-перше, по підвищенню роздрібних цін на дизельне пальне, по-друге, по підтриманню їх на однаковому рівні у цей період часу в межах міста Харкова, в той час як ці ж самі особи, вчиняючи вищенаведені дії, не несли витрати, пов'язані з ціновою змагальністю та можливими змінами обсягів попиту, та, як результат таких дій, нівелювали ризик і витрати, пов'язані з конкурентною боротьбою з іншими учасниками ринку в частині ціноутворення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вбачається, що ПП "ОККО-Нафтопродукт", разом з іншими зазначеними вище суб'єктами господарювання (за виключенням ПП "Маршал" та ПАТ "Укргазвидобування") здійснюють діяльність з реалізації дизельного пального через 88 АЗС, що складає 53% від загальної кількості АЗС в територіальних межах, що надає можливість відчутно впливати на ринок, в тому числі шляхом обмеження конкуренції.
Схоже підвищення цін на реалізацію високооктанових моторних бензинів з динамікою, що випереджає динаміку зростання оптових цін з урахуванням залишків без наявності об'єктивних причин, дало змогу позивачу та переліченим вище суб'єктам господарювання збільшити доходи від реалізації дизельного пального. В даному випадку зазначені особи своїми діями спотворили цінове змагання один з одним, що призвело до обмеження можливості кожного із них встановити ціну нижче, ніж у конкурентів.
Антиконкурентний характер узгоджених дій підтверджується синхронними змінами та підтриманням їх на однаковому рівні протягом періоду 26.02.2014 - 11.03.2014, в той час коли придбання дизельного пального відбулося у різних постачальників та за різною ціною.
Сервисы для юристов