ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2014 року Справа № 923/1712/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ТОВ "Видавництво Дніпро"на постановувід 03.06.2014 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№923/1712/13 господарського суду Херсонської областіза позовомТОВ "Видавництво Дніпро"доФОП ОСОБА_4за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ФОП ОСОБА_5; 2. ФОП ОСОБА_6провитребування майна з чужого незаконного володінняза участю представників:
позивача: н/з;
відповідача: н/з;
третіх осіб: н/з;
ВСТАНОВИВ:
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату колегією суддів відхилено.
Ухвалою суду першої інстанції від 12.03.2014р. здійснено заміну первісного відповідача на належного - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 та залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
12.03.2014р. позивач подав до суду першої інстанції уточнену позовну заяву, в якій просить витребувати у ФОП ОСОБА_4 на його користь нежитлове приміщення під НОМЕР_1 площею 7,3 кв.м., нежитлове приміщення під НОМЕР_2 площею 6,9 кв.м., нежитлове приміщення під НОМЕР_3 площею 16,1 кв.м., що знаходяться у будівлі під літерою "А" за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ФОП ОСОБА_4 звільнити і передати вищезазначені нежитлові приміщення ТОВ «Видавництво Дніпро» відповідно до положення ч.1 ст.387 ЦК України.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.03.2014 (суддя В. Литвинова) позов задоволено, витребувано у ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ «Видавництво Дніпро» спірне нежитлове приміщення.
Рішення вмотивоване посиланнями на норми ч.1 ст.182, ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.320, ч.1 ст.321, ч.1 ст.387, ст.ст.16,396,391 ЦК України та тим, що позивачем доведено належними доказами, що ТОВ «Видавництво Дніпро» є власником спірних приміщень, а відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів зазначеними приміщеннями та надав їх в оренду. Реєстрація права власності на спірні нежитлові приміщення підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14658564 від 16.12.2013р., в той час як відповідачем не надано документального підтвердження державної реєстрації за ним права власності саме на нежитлове приміщення під НОМЕР_1 площею 7,3 кв.м., нежитлове приміщення під НОМЕР_2 площею 6,9 кв.м., нежитлове приміщення під НОМЕР_3 площею 16,1 кв.м. Посилання ФОП ОСОБА_4 на те, що йому належить 1/50 частина будівлі АДРЕСА_1 і саме вона складається із спірних приміщень не підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32, 34 ГПК України. Також суд першої інстанції у своєму рішенні з посиланням на ст.ст.251,252,257,256, 261 ЦК України не погодився з думкою відповідача щодо того, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки, враховуючи обставини справи, точка зору відповідача є недоведеною та необґрунтованою.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 (судді М. Мишкіна, Л. Будішевська, В. Жеков) рішення господарського суду Херсонської області від 24.03.2014 скасовано, прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, ТОВ "Видавництво Дніпро" - позивач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, а рішення господарського суду Херсонської області від 24.03.2014 залишити без змін. Вважає, що апеляційний суд, в порушення вимог процесуального права, зокрема ст.ст. 43,22,33,34,43 ГПК України України ухилився від дослідження доказів щодо складу майна позивача починаючи з 1990 року. Не застосував ст. 35 ГПК України. В рішенні Генічеського райсуду Херсонської області від 20.09.2010 (справа №2-160/10) встановлено, яке майно входить в 49/50 нерухомого майна позивача: літ. А площею 778,4 кв.м. прибудови з підвалом літ. Б, площею 145 кв.м., сауни, площею 47,8 кв.м. та сторожки літ. Д, площею 6,8 кв.м. Тобто, спірні приміщення належать позивачу. Відповідач - ФОП ОСОБА_4 не надав суду жодних письмових доказів, що 1/5 частина майна була виділена у 2000-2002 році за погодженням з ВАТ "Херсонська міська друкарня" як власника майна з 1997 року.
Таким чином, постанова апеляційного суду винесена з порушенням вимог ст.ст. 317,319,321,387 ЦК України щодо непорушності та захисту прав власності. Відповідач незаконно перебрав на себе права власника майна, що підтверджується матеріалами справи.
В порушення вимог ст.ст. 22,101 ГПК України апеляційний суд не задовольнив клопотання позивача та не залучив нові докази у справі, які ТОВ "Видавництво Дніпро" не мало змоги подати до суду 1 інстанції.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Апеляційним судом встановлено наступне.
ТОВ «Видавництво Дніпро» на момент звернення до суду із позовом (18.12.2013р.) та розгляду справи в суді першої інстанції є власником частки 49/50 в об'єкті нерухомого майна - «будівлі нежитлові», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, форма власності - приватна; вид спільної власності - спільна часткова.
Вказана обставина підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.12.2013р. №14658564 (т.1, а.с.102), де зазначено у розділі «Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна», що об'єкт складається з: будівлі адміністративної літера «А» загальною площею 778,4кв.м.; прибудови з підвалом під літерою «Б» загальною площею 236,2 кв.м.; складу літера «В» загальною площею 145кв.м.; сауни літера «Г» загальною площею 47,8кв.м., сторожки літера «Д», загальною площею 6,8кв.м.
У Витязі від 16.12.2013р. зазначено, що підставою виникнення права власності є рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20.09.2010р. у справі №2-160/10.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20.09.2010р. у справі №2-160/10 визнано за ТОВ «Видавництво Дніпро» право власності на 49/50 частки нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1, яке складається з: будівлі адміністративної літера «А» загальною площею 778,4кв.м.; прибудови з підвалом під літерою «Б» загальною площею 236,2 кв.м.; складу літера «В» загальною площею 145кв.м.; сауни літера «Г» загальною площею 47,8кв.м., сторожки літера «Д», загальною площею 6,8кв.м.
В цій частині рішення Генічеського районного суду Херсонської області залишено без змін рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 07.12.2010р., тобто рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20.09.2010р. набрало законної сили 07.12.2010р.
Визнаючи право власності на частку 49/50 за ТОВ «Видавництво Дніпро» у нерухомому майні, загальний суд виходив з того, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Генічеським ДБТІ 17.11.2006р. на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 16.10.2006р. у справі №8/238-ПН-06 зареєстроване право власності ТОВ «Видавництво Дніпро» на 49/50 частки нежитлових будівель АДРЕСА_1
Також установлено та не оспорюється позивачем, що ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбав у ТОВ «Транспортно-експедиційне комерційне підприємство «Транстехсервіс» 1/50 частину приміщення Трансагенства, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, та в цілому складається з типографії під літерою «А», нежилої площі 778,4кв.м.; типографії під літерою «Б» нежилої площі 236,2кв.м., а також підвал «пд», склад «В», сауна «Г», сторожка «Д» (т.1 а.с.135).
За даними Витягу про державну реєстрацію прав від 02.11.2010р. №27850805 ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/50 частина нежитлових будівель АДРЕСА_1 (т.1 а.с.137).
ТОВ «Видавництво Дніпро» вважає, що саме йому на праві приватної власності належать окремі приміщення у складі будівлі під літерою «А» під НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3, та вони входять до складу придбаного ним у ВАТ « Херсонська міська типографія» згідно договору №2 купівлі-продажу від 30.01.2003р. та акту приймання-передачі від 24.03.2003р., перебувають у складі належної йому частки в об'єкті нерухомого майна - «будівлі нежитлові» за вищевказаною адресою.
Сервисы для юристов