ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2016 року Справа № 904/8842/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Попікової О.В.,Татькова В.І.,
розглянув касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016у справі№ 904/8842/15господарського судуДніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Головний Інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України"простягнення 718 403 грн. 50 коп.за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні інформаційні технології"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Головний Інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України"провизнання правочинну недійсним,за участю представників: від позивача: Косаренко С.В., Трошин О.А., від відповідача: Мусійченко Д.Л.Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 у справі №904/8842/15 касаційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Попікова О.В., Татьков В.І. у відповідності із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.06.2016.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.06.2016 у справі №904/8842/15 касаційну скаргу ТОВ "Універсальні інформаційні технології" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Попікова О.В., Татьков В.І. у відповідності із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
1. Стислий виклад суті та підстав виникнення спору
У жовтні 2015 року ТОВ "Універсальні інформаційні технології" (далі - ТОВ "УнІТ") звернулося до господарського суду із позовною заявою про стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" 623073,54 грн. заборгованості, 51714,81 грн. пені, 43615,15 грн. штрафу, обґрунтовуючи позов порушенням зобов`язань щодо розрахунку за договором про співпрацю №1087 від 21.01.2013.
У листопаді 2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом та просило суд визнати договір про співпрацю №1087 від 21.01.2013, укладений між сторонами, недійсним.
Зустрічний позов мотивовано тим, що договір про співпрацю №1087 від 21.01.2013 не відповідає чинному законодавству, а саме ст.ст. 29-30 Господарського кодексу України щодо зловживання монопольним становищем, та є удаваним правочином відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України, його було укладено під примусом.
2. Встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини справи
21.01.2013 між ТОВ "Універсальні інформаційні технології" як агентом та ПАТ КБ "Приватбанк" укладено договір про співпрацю № 1087.
Відповідно до пункту 2.1 договору сторони в порядку та на умовах, визначених цим договором, домовились здійснювати співробітництво в процесі надання банком послуг Інтернет-еквайрингу.
За п.2.2 договору агент зобов`язується сприяти в залученні організацій, які мають бажання і можливість укладати договори Інтернет-еквайрингу на умовах, визначених банком. Банк, в свою чергу, зобов`язується сплачувати агенту комісійну винагороду за надані послуги у розмірі та в порядку, передбаченому цим договором.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що агент проводить переговори з організацією на предмет обслуговування організації в банку та укладення договору інтернет - еквайрингу між банком та організацією.
Згідно п. 5.1 договору розрахунки з агентом здійснюються за результатами діяльності організацій, які були залучені агентом.
Відповідно до пункту 5.2 договору розмір винагороди, яка сплачується агенту визначається як різниця між комісією, яка встановлена для агента та зазначена в додатку 1 до даного договору та комісією, яку сплачує банку організація по договорах інтернат-еквайрингу по кожній організації окремо, яку агент залучив на обслуговування в банк.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що підставою для здійснення банком виплати винагороди агенту є підписаний сторонами акт наданих послуг. Акт наданих послуг складається банком, та передається агенту на підписання не пізніше 10-ого числа місяця, що слідує за звітним. В акті наданих послуг зазначається платежі, які були прийняті організаціями за звітний період відповідно до договорів інтернет еквайрингу між банком та організаціями, та розмір комісійної винагороди, що належить до сплати агенту.
За пунктом 5.5 договору виплата агенту винагороди здійснюється банком в національній валюті протягом 5 робочих днів після підписання сторонами акту надання послуг. Виплата агенту винагороди здійснюється шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок агента, зазначений в такому акті.
Відповідно до пункту 6.3 договору у разі несвоєчасного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Також судами встановлено, що 19.04.2013 між ДП "Головний інформаціно-обчислювальний цент Державної адміністрації залізничного транспорту України" та ПАТ КБ " Приватбанк" укладено договір №ІЕ - 1166 від 19.04.2013 (надалі - договір-2), що регулює відносини підприємства й банка, згідно з якими підприємство з метою проведення оплати вартості товарів, послуг у мережі Інтернет приймає до оплати платіжні картки покупців, а банк забезпечує технологічне обслуговування підприємства з виконання розрахунків з ним по операціях, які здійснені з використанням платіжних карток і перерахування коштів на поточний рахунок підприємства.
Відповідно до п.1.2 договору-2 цей договір укладений у відповідності та з урахуванням положень договору №1087 від 21.01.2013 про співробітництво, укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Універсальні інформаційні технології".
Суди також встановили, що в період з травня 2013 року до червня 2015 року ПАТ КБ "Приватбанк" сплачував агенту винагороду за договором №1087. Заборгованість відповідача перед позивачем (за первісним позовом) утворилась лише за червень 2015 та складає 623 073,54 грн.
3. Зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2015 у справі №904/8842/15 (суддя Золотарьова Я.С.) первісний позов задоволено частково; з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ТОВ "Універсальні інформаційні технології" стягнуто 623 073, 54 грн. заборгованості, 45484,11 грн. пені та 10028,36 грн. судового збору; в решті позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Задовольняючи частково первісний позов місцевий господарський суд відхилив посилання банку на те, що агент не виконував умови договору №1087, оскільки у п. 2.1 договору №ІЕ-1166 від 19.04.2013 є посилання на договір про співпрацю № 1087 від 21.01.2013 та банк на протязі 2013-2015 виконував цей договір № 1087, сплачуючи агенту комісійну винагороду.
Суд вказав, що ПАТ КБ "Приватбанк" не склав, не підписав та не передав ТОВ "Універсальні інформаційні технології" акт наданих послуг за червень 2015. Розмір винагороди за червень 2015 підтверджено третьою особою та відповідає п.5.2 договору.
Суд послався на ч.1 ст.193, ст. 174, ч.2 ст. 231, ч.ч.1, 2, 4 ст. 301 Господарського кодексу України, ч.1 ст.509, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610 611, ч.1 ст. 612, Цивільного кодексу України.
Відмовляючи в частині позовних вимог про стягнення штрафу з посиланням на ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд встановив, що жодна зі сторін не є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, порушення не пов`язане з виконанням державного контракту та не фінансується з Державного бюджету України, а тому вказана норма не підлягає застосуванню у даному випадку.
Сервисы для юристов