ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2025 року
м. Київ
справа № 753/11042/22
провадження № 51-5551 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року й ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002617, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Той-Тепа Ташкентської області Республіки Узбекистану, зареєстрованої в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду міста Києва від 27 липня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції законів України від 08 квітня 2014 року № 1183-VII та 07 жовтня 2014 року № 1689-VII) до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватою в тому, що вона, будучи громадянкою України, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого і професійного досвіду для усвідомлення фактів підривної діяльності Російської Федерації (далі - РФ) та її представників проти України шляхом окупації з 20 лютого 2014 року території АР Крим і подальшого утворення системи незаконних органів окупаційної судової влади, діючи умисно, з власної ініціативи добровільно надала допомогу РФ у проведенні підривної діяльності проти України, тобто вчинила державну зраду за обставин, детально викладених в оскаржених судових рішеннях.
Так, ОСОБА_7 , будучи суддею Кіровського районного суду АР Крим, маючи тривалий стаж роботи, упродовж березня - квітня 2014 року, перебуваючи в смт Кіровське Кіровського району АР Крим, діючи добровільно й умисно в інтересах РФ на шкоду суверенітетові і територіальній цілісності України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, бажаючи допомогти в проведенні підривної діяльності й зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів РФ, продовжила роботу у складі незаконно створеного органу судової влади РФ на території АР Крим «Кировского районного суда» на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» і надалі указом президента РФ від 14 листопада 2014 року № 719 була призначена на посаду голови цього незаконного органу.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні так званого «Кировского районного суда» у смт. Кіровське (вул. Рози Люксембург, 25), усвідомлюючи незаконність приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу РФ і того, що цей суд є незаконно створеним органом, з метою сприяння окупаційним органам влади в придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території АР Крим та в упровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, усупереч вимогам ст. 65 Конституції України, порушуючи присягу судді в частині неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України, розуміючи неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, керуючись нормами законодавства РФ, ухвалила рішення: 26 травня 2014 року у справі № 1-8/14, 24 липня 2014 року у справі № 1-51/2014, 29 липня 2014 року у справі № 1-60/2014, чим надала допомогу представникам іноземної держави в переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до законодавства іноземної держави - РФ, забезпечила функціонування незаконно створених судових органів, що призвело до посилення заходів тимчасової окупації півострова.
Київський апеляційний суд ухвалою від 16 вересня 2024 року залишив без змін вирок місцевого суду.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що вирок ухвалено незаконним складом суду. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що він заявив клопотання про здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів. Місцевий суд, на його думку, необґрунтовано відмовив у задоволенні цього клопотання з тих підстав, що за змістом положень ч. 2 ст. 31 КПК України тільки обвинувачений має право заявляти таке клопотання, тому воно не може бути доручено захиснику в порядку ч. 4 ст. 46 КПК України. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки відповідним порушенням, не перевірив доводів, викладених в апеляційній скарзі захисника, та, не дотримавшись вимог ст. 419 КПК України, невмотивовано залишив вирок місцевого суду без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 просив задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Прокурор ОСОБА_5 вважала, що наведені захисником у касаційній скарзі доводи не ґрунтуються на законодавчих вимогах і судові рішення не підлягають скасуванню.
Мотиви Суду
Вимогами ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Сервисы для юристов