ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року Справа № 905/9017/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівКота О.В., Кочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.03.2014у справі № 905/9017/13 господарського суду Донецької областіза позовомпублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"допублічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4,простягнення 29 309, 37 грн.за участю представників сторін:
від позивача: Ретерук Н.О., дов. від 15.04.2014
від відповідача: не з'явилися
від третьої особи: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Донбас" про стягнення 29 309, 37 грн. збитків в порядку регресу.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що виплативши страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/38/010951 від 28.02.2008 страхове відшкодування в розмірі 29 309, 37 грн., він відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув право зворотної вимоги до винної у заподіянні страхувальнику збитків особи, якою згідно зі ст. 1172 ЦК України є відповідач, як роботодавець винної у спричиненні ДТП та збитків особи.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.02.2014 (суддя Зекунов Е.В.) у задоволені позову відмовлено повністю з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2014 (колегія суддів у складі: Москальова І.В. - головуючий, Будко Н.В., Сгара Е.В.) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2014 - без змін.
В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 28.02.2008 між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_9, як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 32-31/38/010951, за яким був застраховано автомобіль "Subaru Forester", р.н. НОМЕР_1. Одним із передбачених договором страхування страхових випадків була ДТП.
29.09.2008 о 12 год. 30 хв. в м. Донецьку по вул. Сеченова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трактора Т150К, д.н. НОМЕР_2, що належить ПАТ "Шахтоуправління Донбас", під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Subaru Forester", р.н. НОМЕР_1., що належить ОСОБА_9, під керуванням ОСОБА_7, внаслідок якої автомобіль "Subaru Forester" отримав механічні пошкодження.
На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, страхового акту № 31/09/8516, висновку спеціаліста № 31/09/8516 позивачем здійснено виплату страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 29 309,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.12.2008.
Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, після виплати страхувальнику страхового відшкодування за завдану внаслідок ДТП шкоду автомобілю "Subaru Forester", д.н.з.НОМЕР_1, до позивача перейшло право зворотної вимоги щодо сплати збитків в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 29 309, 37 грн. до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Отже, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, винною у скоєнні 29.09.2008 ДТП особою відповідно до Постанови Гірницького районного суду м.Макіївки від 11.11.2008 у справі №3-13221-2008 був водій належного позивачу на праві власності трактора Т150К, д.н.з.НОМЕР_2, - ОСОБА_4, якого зазначеною постановою визнано винним в порушенні п.13.1 Правил дорожнього руху України і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 34, 00 грн.
Крім того, судами на підставі наявних в матеріалах справи доказів також встановлено, що на момент вчинення ДТП ОСОБА_4 перебував трудових відносинах з відповідачем на посаді тракториста.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
З огляду на викладене, в даному випадку, ПАТ "Шахтоуправління "Донбас", як роботодавець винної у скоєнні 29.09.2008 ДТП особи та власник джерела підвищеної небезпеки - трактора Т150К, д.н.з.НОМЕР_2, є відповідальним за збитки, заподіяні його працівником під час виконання своїх трудових обов'язків автомобілю "Subaru Forester", д.н.з. НОМЕР_1, в результаті пошкодження під час вказаної ДТП, а відтак, відповідач зобов'язаний в порядку зворотної вимоги відшкодувати заподіяну внаслідок ДТП його працівником майну страхувальника позивача шкоду в розмірі 29 309,37 грн.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2014 відповідач звернувся до господарського суду Донецької області із заявою № 15-37 від 09.01.2014 про застосування строків позовної давності, в якій просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог внаслідок пропуску позивачем при зверненні до суду з позовом у даній справі строку позовної давності.
Сервисы для юристов