Постанова ВГСУ від 05.06.2014 року у справі №905/7743/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № 905/7743/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановувід 28.01.2014Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/7743/13за позовомКомунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 9424,23 грн, пені у розмірі 9424,43 грн, 3% річних у розмірі 199,30 грн В судове засідання прибули представники:позивачаГаврилюк Н.В. (дов. від 08.01.2014 № 74-2/08),відповідачаОСОБА_4 (особисто)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у сумі 19 048,16 грн, з якої сума основного боргу складає 9 424,43 грн, 3% річних - 199,3 грн, пені - 9 424,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином не виконані умови договору на постачання теплової енергії № 613 від 21.03.2011, а саме щодо оплати поставленої теплової енергії, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року у розмірі 9 424,23 грн, на яку нараховані сума 3 % річних та пені.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, зазначаючи у відзиві на позовну заяву про те, що ним були проведені переговори з позивачем та здійснений збір документів для встановлення індивідуального лічильнику теплової енергії, а також про те, що йому позивачем не надсилались платіжні вимоги на оплату отриманої теплової енергії. Водночас відповідачем наголошено на тому, що 16.11.2012 слід вважати датою відмови від отримання послуг позивача у зв'язку з погодженням технічних умов на влаштування окремих лічильників теплової енергії, а також на те, що в приміщенні відповідача відсутні радіатори опалення, а труби стояків ізольовані мірелоном, що позбавляє відповідача можливості отримувати теплову енергію на опалення приміщення.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.12.2013 (суддя І.Бойко) позовні вимоги задоволені у повному обсязі з огляду на наступне.

21.03.2011 між Комунальним підприємством по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем - ОСОБА_4 (споживач) укладений договір на постачання теплової енергії № 613 (далі - Договір), відповідно якого постачальник зобов'язується постачати споживачу теплову енергію в будівлю за адресою: АДРЕСА_1, площею 56,9 м.кв. (Додаток №1), а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 8.1 Договір вступає в силу з 01.10.2010 та діє до 01.10.2011. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї зі сторін про його розірвання (п. 8.4 Договору). В матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору.

Відповідно до п. 5.4 Договору постачальник має право виставляти рахунки на попередню оплату за наступний розрахунковий період до 20 числа поточного місяця. Зазначене право постачальника кореспондує з обов'язком споживача, відповідно до п. 5.5 Договору оплатити надані рахунки на передоплату поточного місяця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання.

Кінцевий розрахунок за фактично поставлену теплову енергію в звітному місяці проводиться за фактичними показниками приладів обліку теплової енергії з урахуванням коректування раніше пред'явленого рахунку до 1 числа наступного за звітним (п. 5.7 Договору).

Виконання постачальником зобов'язань за Договором - надання опалення на об'єкті Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, площею 56,9 м.кв. підтверджується актом на включення опалення від 15.10.2012, актами перевірки та зняття показань теплового лічильника від 22.10.2012, від 20.11.2012, від 20.12.2012, від 21.01.2013, від 21.02.2013, від 21.03.2013, від 15.04.2013.

На виконання умов Договору позивачем направлено споживачу теплової енергії - відповідачу поштою рахунки - фактури № 1420 від 23.10.2012, № 1714 від 22.11.2012, № 2033 від 20.12.2012, № 151 від 21.01.2013, № 448 від 21.02.2013, № 698 від 21.03.2013, № 965 від 16.04.2013 на загальну суму 9424,23 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями чеків Укрпошти.

Відповідач доказів сплати зазначених вище рахунків не надав.

А тому, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року заборгованість Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_4 перед позивачем складає 9424,43 грн, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині заявленої суми основного боргу у відповідному розмірі.

Разом з тим, судом зазначено, що за умовами п. 5.6 Договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Позивачем при визначенні розміру пені розрахунки здійснено по кожному рахунку - фактурі окремо, за 181 день з дотриманням умов п. 5.6 Договору щодо до стягнення суми пені не більше 100% загальної суми боргу.

Враховуючи зазначене, та вказуючи на правильність розрахунку заявленої позивачем суми пені, а також 3 % річних у розмірі 199,30 грн, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і в зазначеній вище частині.

Водночас, судом не прийняті до уваги заперечення відповідачем позовних вимог, з огляду на те, що останнім не надані докази розірвання діючого між сторонами у справі Договору, припинення постачання позивачем теплової енергії до приміщення відповідача за адресою АДРЕСА_1, а також на те, що відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, а відповідачем не надано жодних доказів відключення системи опалення у встановленому зазначеними актами порядку.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, окрім доводів зазначених протягом розгляду справи у місцевому господарському суді, наголошує на заяві від 24.10.2012 до КП по теплопостачанню "Вуглик" про демонтування системи опалення, що знаходиться у приміщення за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку зі знаходженням такої системи у аварійному стані, а також на акт перевірки стану опалювальної системи у приміщенні відповідача від 01.11.2012, що підписаний безпосередньо відповідачем та третіми особами та згідно з яким радіатори опалення відсутні, всі транзитні стояки ізольовані теплоізолюючим матеріалом. Зазначений акт, на думку відповідача, свідчить про припинення постачання позивачем теплової енергії з 01.11.2012. Також скаржник посилається на відсутність відповіді позивача щодо прохання взяти на абонентський облік засіб обліку теплової енергії позивача, відповідно до розробленого ТОВ "Технотерм Плюс" проекту вузлів обліку теплової енергії.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.01.2014 (колегія суддів: О. Радіонова, І. Зубченко, О. Марченко) рішення Господарського суду Донецької області від 03.12.2013 залишене без зміни з огляду на наступне.

Листом від 31.10.2012, у відповідь на заяву від 24.10.2012, позивач повідомив відповідачу, що чинним законодавством заборонено самовільне відключення від внутрішньої системи опалення.

З акту перевірки стану опалювальної системи від 01.11.2012 вбачається відсутність радіаторів опалення, однак жодних доказів на підтвердження дотримання відповідачем порядку дій та узгодження документів відключення опалення у встановленому законодавством порядку не надано.

Доводи відповідача щодо невиконання позивачем дій зі взяття на абонентській облік засобу обліку теплової енергії відповідно до проекту ТОВ "Технотерм Плюс" є необґрунтованими, оскільки розглянувши вказаний проект позивачем були висловлені зауваження, що підтверджується листом № 74-172/05 від 24.01.2013.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує висновок суддів попередніх інстанцій про те, що доводи відповідача щодо відсутності у приміщенні останнього радіаторів опалення не спростовують правомірність заявлених позовних вимог, оскільки відповідачем не надано доказів здійснення відключення системи опалення у встановленому законодавством порядку.