ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року Справа № 904/9660/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Коробенка Г.П.,
суддів Поляк О.І., Шаргала В.І.,
за участю представників сторін:
від позивача: Федусової Р.М., дов. №32 від 01.01.2014
від відповідача: Чобатюк Т.М., дов. від 23.01.2014 №52-16/77
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2014р.
у справі №904/9660/13 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у сумі 98408,28грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. (судді: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В.) апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014р. повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Не погоджуючись з названою ухвалою, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, просить її скасувати, а справу передати на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Вимоги касаційної скарги заявник мотивує тим, що ним виправлені недоліки, про які йшлося в оскарженій ухвалі, тому він має право повторно подати апеляційну скаргу, однак, строк на апеляційне оскарження ним був пропущений, тому залізниця змушена звернутись до суду касаційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить оскаржену ухвалу залишити без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 2, 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, нормами якої встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником. До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Апеляційним господарським судом встановлено:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.14 р. (суддя Колісник І.І.) у задоволенні позову Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у сумі 98408,28 грн. відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати назване судове рішення в повному обсязі.
Як правильно встановлено апеляційним господарським судом, виходячи з вимог апеляційної скарги, судовий збір в даному випадку мав бути сплачений у розмірі 984,08грн., тоді як апелянтом відповідно до платіжного доручення №1141 від 05.03.2014р. було сплачено лише 914,00 грн. Таким чином заявником порушено вимоги вищенаведених норм законодавства щодо сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Сервисы для юристов