ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2015 року Справа № 910/19963/14
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівБарицької Т.Л., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 р. (головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Руденко М.А., Дідиченко М.А..)на рішенняГосподарського суду міста Києва від 10.11.2014 р. (суддя Грєхова О.А.)у справі№ 910/19963/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Н-М"простягнення 11.039.865,36 доларів США, що еквівалентно 144.426.996,59 грн.,за участю представниківпозивачаКісілевич О.М.,відповідачівКудінова О.М., Нгуен Х.Л., Тризна О.О.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2014 р. у справі №910/19963/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 р., позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 7.900.000 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 р. становить 102.314.638 грн. 00 коп.; проценти, нараховані за період з 25.09.2014 р. по 19.10.2014 р., в розмірі 64.131 долар США 94 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 р. становить 830.586 грн. 86 коп.; проценти, нараховані за період з 25.06.2012 р. по 24.09.2014 р., в розмірі 2.108.658 доларів США 14 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 р. становить 27.309.695 грн. 48 коп.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 27.05.2013 р. по 24.11.2013 р., в розмірі 539.394 долари США 44 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 р. становить 6.985.816 грн. 06 коп.; пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.10.2012 р. по 20.10.2014 р., в розмірі 147.425 доларів США 71 цент, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 р. становить 1.909.342 грн. 80 коп.; 3 % річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 27.05.2013 р. по 19.10.2014 р., в розмірі 331.800 доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 р. становить 4.297.214 грн. 80 коп.; 3 % річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.10.2012 р. по 19.10.2014 р., в розмірі 66.902 долари США 06 центів, що за офіційним курсом станом на 20.10.2014 р. становить 866.463 грн. 30 коп.; договірну санкцію, що застосована згідно з п. 7.3 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008 р. за період з 12.08.2014 р. по 19.10.2014 р. (включно) за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008 р., в розмірі 75.768 доларів США 90 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 р. становить 981.299 грн.69 коп.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема ст.ст. 526 - 530, 1049 ЦК України, ст.ст. 4-7, 32 - 36, 43 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивач не набув права на дострокове стягнення кредитних коштів, а також на невірність розрахунку відсотків за користування кредитними коштами, пені та 3 % річних.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк") як кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Н-М" 13.06.2008 укладено кредитний договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД (далі - договір), банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 8.000.000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 24.05.2013, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, визначення даним договором. Кредит за договором надається позичальнику у такій валюті - долар США.
Пунктом 1.1.1 договору передбачено, що кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, визначеного відповідно до зазначеного нижче графіку: 13.06.2008-24.05.2013: 8.000.000 доларів США, з 25.05.2013: 0 доларів США. При цьому ліміт кредитування не може перевищувати суму кредиту, що може бути надана позичальнику відповідно до умов п. 2.1.1 цього договору.
Позичальник зобов'язаний повернути кредит відповідно до графіка повернення: дата повернення частини кредиту - не пізніше 24.05.2013 (п. 1.1.2 договору в редакції договору № 16 від 08.06.2012 про внесення змін до кредитного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 8ВД).
Відповідно до п. 3 договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату за кредит в порядку і на умовах, обумовлених нижче, а саме: плата за користування кредитом встановлюється у вигляді процентів за користування кредитом, розмір яких є фіксованим і складає: 13 % річних на суму 1.000.000,00 доларів США, яка видана під заставу земельних ділянок та майнових прав по контракту, зазначених в п. п. 1.3.1 та 1.3.8 цього договору; 11,5 % річних на суму 7.000.000,00 доларів США, яка видана під заставу майнових прав на депозитні вклади, зазначені в п. п. 1.3.1 та 1.3.8 цього договору.
За положеннями п. п. 3.2, 3.3 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його повернення, із розрахунку факт/360 - іноземна валюта. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту. Плата за користування кредитом нараховується банком 24-го числа поточного місяця, в останній банківський день поточного місяця та день погашення заборгованості за кредитом в повному обсязі.
Сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 11.1 цього договору, у наступному порядку: проценти, нараховані в порядку, визначеному п. 3.2 цього договору, сплачуються щоквартально з 25-го числа кожного місяця кварталу, але не пізніше останнього банківського дня останнього місяця того ж кварталу (включно) на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 11.1 цього договору. При несплаті процентів в останній банківський день кварталу з наступного банківського дня вони вважаються простроченими. Незважаючи на положення попереднього пункту договору, в день розірвання договору/повернення кредиту у повному обсязі позичальник зобов'язаний повністю погасити всі боргові зобов'язання за цим договором, в т. ч. суму нарахованих процентів за останній місяць кредитування. При несплаті процентів у вказаний строк, вони вважаються простроченими.
Згідно п. 4.3.1 договору позичальник зобов'язаний застрахувати та/або забезпечити страхування заставного (крім майновий прав, цінних паперів, частки в статутному капіталі) та майна, яке буде передано в забезпечення за цим договором, а також надати на визначених в договорах про забезпечення умовах договори страхування та документи, що підтверджують сплату страхових платежів.
Положеннями п. 5.3 договору передбачено, що банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит у випадку виникнення будь-якої несприятливої події та у разі, якщо ця несприятлива подія не буде виправлена позичальником протягом періоду виправлення, а позичальник зобов'язаний незважаючи на положення п. 1.1 кредитного договору виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі, сплатити плату за кредит, пеню, договірні та штрафні санкції, що підлягають сплаті позичальником на користь банку, в строк не пізніше 10 банківських днів з моменту відправлення банком листа-вимоги.
Відповідач звертався до позивача із заявками про надання кредитних коштів: №156/1 від 26.08.2009, № 115 від 18.06.2008, № 158 від 11.08.2008, № 145 від 28.07.2008, № 269 від 11.12.2008.
На виконання умов кредитного договору банк перерахував відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами: № 5454.1 від 19.06.2008, № 5556 від 26.08.2008, № 2590 від 27.08.2009, № 2633 від 12.12.2008, № 3023 від 29.07.2008
Відповідач зобов'язання з повернення зазначених коштів не виконав.
Позивач з метою отримання вказаної заборгованості звернувся до відповідача з листом від 29.10.2012 № 76666/1-2, в якому вимагав повернути всю суму заборгованості за кредитом, а також сплатити проценти та штрафні санкції. Відповідач зазначений лист отримав 09.11.2012, проте залишив вимогу позивача без задоволення.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сервисы для юристов