ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2017 року Справа № 910/17005/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача,суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 рокута рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2016 рокуу справі№ 910/17005/16 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовичадо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГФ 2014"провизнання нікчемного правочину недійснимза участю представників:
позивача - Шлапак І.С.,
відповідача - не з'явились
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВГФ 2014" про визнання недійсним нікчемного договору про внесення змін № 1 від 27.06.2014 року та договору про внесення змін від 29.04.2015 року до депозитного договору № DU1240/2014-1 від 26.06.2014 року, укладених між сторонами в частині незастосування заниженої процентної ставки при достроковому розірванні договору з ініціативи вкладника.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2016 року (суддя Князьков В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Агрикової О.В., суддів: Калатай Н.Ф., Чорногуза М.Г.), в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Банк національний кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові акти першої й апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовий захист майнових інтересів осіб, названих у статті 1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 20 Господарського кодексу України здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання правочину недійсним.
Вирішуючи по суті переданий на розгляд господарського суду спір про визнання недійсним договору, суд повинен з'ясувати, зокрема, підстави для визнання його недійсним, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.
Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.06.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВГФ 2014" укладено договір про депозитний вклад "Стандартний" №DU1240/2014-1 строком на 12 місяців + 1 день (367 днів) в національній валюті (без капіталізації процентів), за яким вкладник передав, а банк прийняв на депозитний рахунок №26152099516006 в Публічному акціонерному товаристві "Банк національний кредит", МФО 320702, грошові кошти в сумі 150 000 грн. на строк з 26.06.2014 року по 27.06.2015 року включно, сплатою вкладником процентної ставки у розмірі 22 % річних.
За умовами пункту 3.7. договору вкладник має право звернутись з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів шляхом подання заяви про дострокове розірвання договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику. Банк повертає суму депозиту та нарахованих процентів протягом 10 днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання дії договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок вкладнику № 26005099516001 в банку. У випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою у розмірі 2 % річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.
Договором про внесення змін № 1 від 27.06.2014 року змінено пункту 3.7. депозитного договору, а також пункт 4.4. цього ж договору та викладено в наступній редакції: "Вкладник має право після припинення дії договору застави майнових прав № 04-1281/1-1 від 27.06.2014 року звернутися з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів, шляхом подання відповідної заяви про дострокове розірвання дії договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику. Після припинення дії договору застави майнових прав №04-1281/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку)) від 27.06.2014 року банк повертає суму депозиту та нарахованих процентів протягом 10 днів з дня подання вкладником заяви про дострокове розірвання договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок вкладника № 26005099516001/980, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Банк національний кредит", МФО 320702. Вкладник має право звернутись з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом банківського операційного часу письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів, але тільки після припинення дії договору застави майнових прав № 04-1281/1-1 (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку)) від 27.06.2014 року".
Крім того, депозитний договір доповнено пунктом 2.1 наступного змісту: "майнові права на вклад є забезпеченням виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-85ю/2013/2-1 від 01.06.2013 року".
Відтак, підписавши договір про внесення змін №1 до депозитного договору, сторони дійшли домовленості про те, що майнові права на вклад, розміщений за депозитним договором, виступають забезпеченням виконання іншого зобов'язання, яке виникло між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс" та банком, та визначили, що банк повертає депозит відповідачу 27.06.2015 року шляхом зарахування грошових коштів на рахунок позичальника - відповідача у справі, але в будь-якому разі повернення суми депозиту, так само як і дострокове його повернення можливе лише після припинення дії договору застави майнових прав. Крім того, умова про нарахування процентів за ставкою у розмірі 2,0 % річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку, у випадку розірвання договору з ініціативи вкладника (абзац 3 пункту 3.7 депозитного договору), виключена з тексту договору, оскільки у договорі про внесення змін не міститься застереження про залишення в силі 3 абзацу пункту 3.7. депозитного договору в попередній редакції щодо заниженої процентної ставки, в зв'язку з чим даний абзац є виключеним сторонами.
Також 29.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс" та позивачем укладено договір про розірвання договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 05.1-85ю/2013/2-1 від 01.06.2013 року, а тому договір застави припинив свою дію в силу пункту 4.1 договору застави майнових прав №04-1281/1-1, укладеного 27.06.2014 року, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ВГФ 2014", як вкладник, в силу договору про внесення змін набув право дострокового розірвання договору про депозитний вклад.
За договором про внесення змін до договору № DU1240/2014-1 від 26.06.2014 року пункт 3.7 договору викладено в наступній редакції: "Вкладник має право звернутися з проханням про дострокове розірвання договору і повернення суми депозиту в робочий день протягом операційного часу, письмово попередивши про це банк за 10 робочих днів до бажаної дати повернення суми депозиту та нарахованих процентів, шляхом подання заяви про дострокове розірвання дії договору. Датою розірвання договору вважається дата повернення суми депозиту та нарахованих процентів вкладнику. У випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, проценти нараховуються та сплачуються за ставкою 22 % річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку". Інші положення депозитного договору, в тому числі зі змінами, внесеними договором про внесення змін №1 від 27.06.2014 року, залишено без змін.
Зважаючи на укладення договорів про внесення змін до депозитного договору від 29.04.2015 року, сторонами добровільно на власний розсуд змінено пункт 3.7 депозитного договору та встановлено нарахування і сплату процентів у випадку розірвання договору з ініціативи вкладника у розмірі 22 % річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку, а також встановлено, у разі припинення дії договору застави майнових прав, вкладник має право ініціювати дострокове розірвання депозитного договору, при цьому банк не здійснює перерахунку процентної ставки і повертає вкладнику всю суму депозиту та нарахованих процентів, про що свідчить заява від 20.04.2015 року про дострокове розірвання депозитного договору № DU1240/2014-1 від 26.06.2014 року, а 28.08.2015 року банком перераховано вкладнику грошові кошти.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 358 від 05.06.2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 114 від 05.06.2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Банк Національний кредит", згідно якого з 08.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Банк Національний кредит".
Постановою Правління Національного Банку України від 28.08.2015 року № 563 розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит", а також призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Паламарчука Віталія Віталійовича.
Частинами 1, 2, 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті. Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
За результатами здійсненої перевірки договорів про внесення змін до договору банківського вкладу № DU1240/2014-1 від 26.06.2014 року позивачем направлено відповідачу листа №04-08/2727 від 03.12.2015 року щодо встановлення факту нікчемності правочину, в якому повідомлено, що Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснено перевірку договору про внесення змін до договору банківського вкладу №DU1240/2014-1 від 26.06.2014 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВГФ 2014" та Публічним акціонерним товариством "Банк національний кредит", та виявлено його нікчемність з підстав, визначених пунктом 1 частини 3 статті 38 Закону, у зв'язку з незастосуванням перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою 2 % річних, в зв'язку з чим банк відмовився від власних майнових прав, що потягло за собою виплату відповідачу грошових коштів у розмірі 25068,49 грн. Вказані договори є предметом спору у даній справі.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, вірно вказав на відсутність підстав для визнання недійсними спірних договорів у зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку, в силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України та статті 204 Цивільного кодексу України, щодо надання доказів невідповідності їх нормам права.
Сервисы для юристов