ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2016 року Справа № 923/330/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргуСільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний"на постанову та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року Господарського суду Херсонської області від 20.11.2014 рокуу справі Господарського суду № 923/330/13 Херсонської областіза заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний"до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний"про визнання банкрутомрозпорядник майнаРатинська С.В.у судовому засіданні взяли участь представники:
Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний":Шатохіна О.І. (довіреність від 04.02.2013 року),ПАТ "Комерційний інвестиційний банк":Ващук А.С. (довіреність №69/15 від 27.11.2015 року),ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк":не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.04.2013 року порушено провадження у справі №923/330/13 про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (далі - боржника) відповідно до статей 10 - 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ратинську С.В., оголошення про що опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" №75 від 20.04.2013 року (том 1, а.с. 82 - 84, 92).
18.05.2013 року до господарського суду надійшла заява ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" про визнання кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 8 174 883, 57 грн., з яких 3 600 000 грн. основного боргу за договором кредитної лінії №04-12/3л-01 від 21.11.2006 року, укладеним між банком, як кредитором, та підприємством-боржником, як позичальником, 2 966 005, 38 грн. відсотків за кредитом, 1 570 586, 30 грн. пені за непогашення кредиту та 38 291, 89 грн. судових витрат, стягнених за судовими рішеннями (вх. №5676/13) (том 4, а.с. 1 - 79).
18.05.2013 року шляхом направлення поштового відправлення до господарського суду також звернулося ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Кримського Центрального відділення ПАТ "Промінвестбанк" зі заявою про визнання кредиторських вимог на загальну суму 818 212, 31 грн., забезпечених боржником за договором застави товарів в обігу (переробці) №06-121д/5 від 01.06.2006 року та за договором поруки №06-121д/6 від 01.06.2006 року на виконання кредитного договору №06-121д від 23.05.2006 року Колективним підприємством "Капітал" (96100, Автономна Республіка Крим, м. Джанкой, вул. Октябрська, 82, код ЄДРПОУ 32188156) (вх. №5887/13) (том 5, а.с. 1 - 35).
02.08.2013 року до господарського суду надійшла заява ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" про часткову відмову від забезпечення вимог, заявлених у дану справу про банкрутство (з урахуванням уточнення), в якій кредитор просив внести 4 556 229, 45 грн. заборгованості боржника перед банком до реєстру вимог кредиторів окремо як такі, що забезпечені заставою майна боржника, а 3 608 654, 22 грн. заборгованості - до четвертої черги задоволення (вх. №2/2939/13) (том 6, а.с. 116 - 117, том 7, а.с. 83 - 84).
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.08.2013 року, залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 року, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в тому числі з вимогами ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" на суму 6 982 642, 56 грн., як вимоги забезпечені заставою, з віднесенням їх окремо до реєстру вимог кредиторів, та витрати зі сплати судового збору на суму 1 147 грн. у першу чергу; з вимогами ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Кримського Центрального відділення ПАТ "Промінвестбанк" на суму 300 000 грн. вимог, забезпечених заставою, з віднесенням їх окремо до реєстру вимог кредиторів, та на суму 1 147 грн. витрат зі сплати судового збору у першу чергу; в решті вимоги ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Кримського Центрального відділення ПАТ "Промінвестбанк" відхилено (том 7, а.с. 120 - 127, том 10, а.с. 154 - 166).
Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2014 року постанову апеляційного суду від 08.01.2014 року та ухвалу суду першої інстанції від 13.08.2013 року у даній справі скасовано в частині кредиторських вимог до боржника ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Кримського Центрального відділення ПАТ "Промінвестбанк" - повністю та ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" - частково - щодо пені на суму 10 356, 15 грн.; справу в частині кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Кримського Центрального відділення ПАТ "Промінвестбанк" та кредиторських вимог ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" - щодо вимог в частині нарахованих сум пені передано на новий розгляд до місцевого господарського суду (том 11, а.с. 251 - 257).
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.08.2014 року за наслідком повторного автоматичного розподілу справу №923/330/13 в частині розгляду кредиторських вимог спірних банків прийнято до розгляду суддею Ситюком В.Г. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.10.2014 року, яке ухвалою від 14.10.2014 року відкладено на 20.11.2014 року із зобов'язанням кредитора ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надати до суду дані щодо погашення заборгованості позичальником та солідарними боржниками, а також зобов'язанням боржника надати до суду дані щодо припинення юридичної особи-позичальника - Колективного підприємства "Капітал" (довідку чи витяг з ЄДР), дані щодо погашення заборгованості позичальником та солідарними боржниками (том 13, а.с. 121, 197).
29.09.2014 року ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" подано до господарського суду пояснення щодо розміру нарахованої боржнику суми пені, згідно з яким банк просив визнати його грошові вимоги до боржника в частині стягнення пені на загальну суму 1 202 597, 26 грн., нарахованої за період з 01.02.2011 року по 09.04.2013 року (дата порушення провадження у даній справі про банкрутство) (вх. №10389/14) (том 13, а.с. 147 - 149).
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.11.2014 року (суддя Ситюк В.Г.) визнано вимоги до боржника Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на суму 576 080, 88 грн., з яких 300 000 грн. забезпечені заставою майна боржника, решта 276 080, 88 грн. - четверта черга, судові витрати на суму 1 147 грн. - перша черга; ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" на суму 367 989, 04 грн. пені - як вимоги, забезпечені заставою майна боржника; відхилено вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на суму 242 131, 42 грн. пені та ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" на суму 1 202 597, 26 грн. пені (том 14, а.с. 52 - 54).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 20.11.2014 року та відмовити в цілому у задоволенні спірних кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") та ПАТ "Комерційний інвестиційний банк", мотивуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неналежною оцінкою доказів, наданих банками на підтвердження конкурсної правової природи їх грошових вимог до боржника.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Жекова В.І., суддів: Богатиря К.В., Воронюка О.Л.) апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.11.2014 року у справі - без змін (том 16, а.с. 31 - 44).
Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 23.09.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 20.11.2014 року, прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні вимог ПАТ "Промінвестбанк" в повному обсязі та про відмову у задоволенні вимог ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" про визнання його кредитором в частині процентів, штрафних санкцій та пені, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 543, 553, 554, 559, 593 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 23 Закону про банкрутство, статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що полягало в неповноті дослідження обставин, які мають значення для справи, та в неналежній оцінці доказів, наданих спірними кредиторами на підтвердження їх грошових вимог до боржника. Скаржник зазначив про необґрунтованість вимог ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" щодо стягнення основного боргу, відсотків та пені як таких, що їх нараховано банком без урахування умов кредитного договору, обставин відстрочення виконання рішень господарського суду про стягнення з боржника-позичальника кредитної заборгованості, а також періоду дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у справі про банкрутство боржника, яку в подальшому було припинено. Також, боржник доводить безпідставність заявлення ПАТ "Промінвестбанк" кредиторських вимог до боржника, мотивуючи припиненням правовідносин поруки, що склалися між боржником, як поручителем, та банком-кредитором, у зв'язку з припиненням кредитного зобов'язання, виконання якого забезпечувалося порукою, внаслідок припинення основного боржника - Колективного підприємства "Капітал" за рішенням засновників (учасників).
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 23.09.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 20.11.2014 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників боржника - Шатохіну О.І. та ПАТ "Комерційний інвестиційний банк" - Ващука А.С., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями статей 256, 258 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відтак, частина 6 статті 232 ГК України передбачає порядок та строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України, та становить один рік від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України №12/040 від 27.04.2012 року у справі №13/110-11, №14/004 від 28.01.2014 року у справі №5002-11/4112-2012 та №14/109 від 30.09.2014 року у справі №904/9083/13.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.
Положеннями статей 553, 554 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Сервисы для юристов