Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 05.03.2015 року у справі №916/3064/14

Постанова ВГСУ від 05.03.2015 року у справі №916/3064/14

28.02.2017
Автор:
Просмотров : 221

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року Справа № 916/3064/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Ніка-2"на постанову від 13.01.2015 та додаткову постанову від 20.01.2015 Одеського апеляційного господарського судуу справі№916/3064/14 господарського суду Одеської областіза позовом за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради Одеської обласної державної адміністраціїдо за участю1. Білгород-Дністровської районної ради; 2. Приватного підприємства "Ніка-2" Заступника прокурора Одеської областіпровизнання недійсним договору оренди, визнання незаконним та скасування рішення районної ради За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - 1)Берлинський О.А. (дов. від 24.12.14)

2)Гамар В.І. (дов. від 01.12.14)

Від Генеральної прокуратури України - Онуфрієнко М.В.

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року заступник Білгород - Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Білгород - Дністровської районної ради та ПП "Ніка-2" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,7323га, яка розташована на землях Будацької коси, біля селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області для обслуговування та реконструкції споруд бази відпочинку "Комунальник", укладеного 25.12.2001 між Білгород-Дністровською районною радою Одеської області та ПП "Ніка-2"; про визнання незаконним та скасування рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 21.12.2001 за № 536-ХХIII "Про надання земельної ділянки на Будацькій косі біля селища Затока в довгострокову оренду ПП "Ніка-2" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Комунальник".

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2014 (суддя - Малярчук І.А.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 у складі: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А., Будішевської Л.О. рішення господарського суду Одеської області скасовано, позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 21.12.2001 за № 536-ХХIII "Про надання земельної ділянки на Будацькій косі біля селища Затока в довгострокову оренду ПП "Ніка-2" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Комунальник"; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,7323 га, яка розташована на землях Будацької коси, біля селища Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, для обслуговування та реконструкції споруд бази відпочинку "Комунальник", укладений 25.12.2001 між Білгород-Дністровською районною радою Одеської області та ПП "Ніка-2".

Додатковою постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 вирішено питання розподілу судових витрат

ПП "Ніка-2" у касаційній скарзі просить постанову та додаткову постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, статей 257, 261 Цивільного кодексу України.

Одеська обласна рада у відзиві просить постанову апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Білгород-Дністровська районна рада у відзиві просить постанову та додаткову постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 21.12.2001 за № 536-ХХIII "Про надання земельної ділянки на Будацькій косі біля села Затока в довгострокову оренду ПП "Ніка-2" для обслуговування будівель та споруд бази відпочинку "Комунальник" затверджено акт інвентаризації і технічну документацію на земельну ділянку площею 1,7323га, розроблену земельно-кадастровим бюро при Білгород-Дністровському районному відділі земельних ресурсів, надано земельну ділянку площею 1,7323га із земель запасу Білгород-Дністровської районної ради на Будацькій косі біля селища Затока в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 21 рік ПП "Ніка-2" для обслуговування та реконструкції будівель та споруд бази відпочинку "Комунальник", розташованої між базами відпочинку "Незабудка" та "Лідія".

25.12.2001 між Білгород-Дністровською районною радою (орендодавець) та ПП "Ніка-2" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення сесії Білгород-Дністровської районної ради №536-ХХIII від 21.12.2001 надав, а орендар прийняв в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 21 рік земельну ділянку із земель запасу Білгород-Дністровської районної ради, загальною площею 1,7323га, розташовану на Будацькій косі, Білгород-Дністровського району, Одеської області, біля селища Затока, між базами відпочинку "Незабудка" і "Лідія", для обслуговування і реконструкції будівель і споруд бази відпочинку "Комунальник", згідно з планом (схемою) землекористування, який є невід'ємною частиною договору.

В п. 1.1 договору зазначено, що земельна ділянка, що надається в оренду, знаходиться в віданні Білгород-Дністровської районної ради і розташована у другій зоні використання, на якій дозволено розміщення тимчасових об'єктів курортного чи торговельного призначення, та у третій зоні, зоні розташування об'єктів курортної інфраструктури, згідно рішення районної ради №277-ХХIII від 19.05.2000.

25.12.2001 договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстровано в реєстрі за № 5047.

Крім того, в матеріалах справи містяться державні акти на право власності на земельну ділянку №№766685, №766686 від 11.06.2012 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.02.2006, згідно з якими ПП "Ніка-2" є власником земельних ділянок площею 0,3386га, 1,3937га, розташованих в Одеській області Білгород-Дністровському районі, Шабівська сільська рада (за межами населеного пункту).

Судами також встановлено, що у травні 2014 року Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою на виконання завдання прокуратури Одеської області та за обставинами, викладеними у зверненні гр. Буценко Л.К., проведено перевірку щодо законності розпорядженні земельними ділянками на узбережжі Чорного моря, за результатами якої було встановлено, що рішенням Білгород-Дністровської районної ради від 19.05.2000 за № 277-ХХІІІ "Про затвердження статусу земель запасу Білгород-Дністровського району на Будацькій косі смт. Затока" віднесено землі Будацької коси Білгород-Дністровського району до земель рекреаційного призначення, затверджено 3 зони використання земель Будацької коси в прибережно - захисній смузі Чорного моря: перша зона - без права будь-якої забудови; друга зона - зелена зона з правом встановлення некапітальних або тимчасових об'єктів курортного чи торговельного призначення; третя зона - зона розташування закладів відпочинку та об'єктів курортної інфраструктури.

Зазначивши про перевищення Білгород-Дністровською районною радою своїх повноважень при розпорядженні спірною земельною ділянкою, право на розпорядження якої належить до повноважень обласної ради, заступник Білгород -Дністровського міжрайонного прокурора з посиланням на статті 11, 19 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтю 48 Цивільного кодексу УРСР, норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору по суті господарським судом першої інстанції встановлено, що оскільки станом на 2001р. спірна земельна ділянка була віднесена до земель рекреаційного призначення, то відповідно до норм чинного на той час законодавства, повноваження по розпорядженню цією земельною ділянкою належали обласній Раді народних депутатів, а не Білгород - Дністровській районній раді, яка прийняла спірне рішення та уклала спірний договір з перевищенням власних повноважень, у зв'язку з чим рішення від 21.12.2001 за № 536-ХХIII підлягає визнанню незаконним та скасуванню, а спірний договір оренди земельної ділянки від 25.12.2001 - визнанню недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР. З цим висновком погодилась апеляційна інстанція.

При цьому, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідно до протоколу пленарного засідання дев'ятнадцятої сесії Білгород-Дністровської районної ради двадцять третього скликання від 21.12.2001, на вказаному засіданні ради був присутній заступник прокурора Ізвеков В.Ю., у зв'язку з чим дійшов висновку, що Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура була обізнана із прийняттям спірного рішення, яким вирішено укласти договір оренди від 25.12.2001, тому згідно із ст. 76 ЦК УРСР відлік строку, коли прокурор дізнався про порушення прав держави спірними рішенням та договором розпочався 25.12.2001 та відповідно до ст. 71 цього ж Кодексу сплив 26.12.2004.

Апеляційна інстанція при задоволенні позову зазначила, що оскільки прокурор про обставини, які стали підставою для звернення до суду дізнався лише 05.05.2014 за результатами проведення перевірки щодо законності розпорядження земельними ділянками на узбережжі Чорного моря, початок перебігу позовної давності слід обраховувати саме з цього моменту.

Положеннями Цивільного кодексу України, зокрема ст. 256, позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст