ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2015 року Справа № 910/17684/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівФролової Г.М. (доповідача), Яценко О.В. за участю представників:позивачаУдоєва Л.Д., дов. від 31.10.14відповідачаОвдіна Ю.Б., дов. від 29.12.14розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.12.14у справі№910/17684/14 господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт"доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення 2 499 824,03 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Полтавське управління геофізичних робіт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз") про стягнення 2433843,54 грн. основного боргу, 24605,15 грн. 3% річних та 41375,34 грн. інфляційних втрат. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти щодо здійснення розрахунків за виконані роботи та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2014 (суддя Борисенко І.І.) у справі №910/17684/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 (судді: Чорногуз М.Г. - головуючий, Агрикова О.В., Жук Г.А.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" 2433843,54 грн. основного боргу, 24605,15 грн. 3% річних, 41375,34 грн. інфляційних втрат та 49996,49 грн. судового збору. Мотивуючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт наявності у відповідача заборгованості з оплати виконаних робіт підтверджено матеріалами справи.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 530, 612, 614, 625, 692 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що строки оплати за виконані роботи сторонами не погоджені; фінансування відповідача було неповним і несвоєчасним, тобто прострочення платежів сталося не з вини заявника.
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 09.06.11 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Державним підприємством "Полтавське управління геофізичних робіт" було укладено договір №110601848/9 про закупівлю робіт за державні кошти, за умовами якого підрядник (позивач) зобов'язується у 2011 - 2012 роках виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи. Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт на підставі підписаного сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт та пред'явлення підрядником рахунку на оплату виконаних робіт. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень. До рахунку підрядником додається акт здачі-приймання виконаних робіт (пункт 4.2 договору). Відповідно до пункту 5.1 договору строк (термін) виконання робіт: з моменту підписання сторонами цього договору до 30 квітня 2012 року. Відповідно до пункту 6.1.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи. Згідно з пунктом 10.1 цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині виконання робіт до 30 квітня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за виконані роботи - до їх повного здійснення.
Також судами установлено, що відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".
Установлено судами і те, що на виконання умов договору, у період з 28 грудня 2011 року по 28 квітня 2012 року сторонами були підписані акти здачі-приймання робіт на загальну суму 2 433 843,54 грн.
29 квітня 2014 року ДП "Полтавське управління геофізичних робіт" надіслало відповідачу рахунок №129 від 28.04.2014р. на суму 2433843,54 грн., однак, як установлено судами, станом на день розгляду спору оплата за виконані роботи відповідачем не здійснена.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 2433843,54 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, а також 24605,15 грн. 3% річних та 41375,34 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Кодексу унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами статті 843 Кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).
За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами частини 1 статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Кодексу).
Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вказаних висновків не спростовують.
Заперечення відповідача стосовно того, що заборгованість не сплачена у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування, не приймається до уваги судом касаційної інстанції та правомірно були відхилені судами попередніх інстанції, оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.12 № 11/446 та Європейський суд з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Сервисы для юристов