Постанова ВГСУ від 05.03.2014 року у справі №910/15708/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 910/15708/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Гольцової Л.А.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 січня 2014 року у справі № 910/15708/13 Господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвікта-Маяк", м. Київ, до: 1) Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", м. Київ, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвікта", м. Київ, про розірвання договору поруки та встановлення факту припинення поруки,

за участю представників сторін:

позивача - Івчук Ю.В. (дов. від 03.02.14);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явився,

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року позивач ПрАТ "Інвікта-Маяк" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Інвікта" про розірвання договору поруки та встановлення факту припинення поруки.

Вказував, що 08.05.03 між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", кредитором) та ТОВ "Інвікта" (позичальником) був укладений кредитний договір № 9, згідно якого кредитор зобов'язався відкрити позичальнику не поновлювальну кредитну лінію для придбання технологічного обладнання по виробництву пластикової тари та нанесення офсетної печаті на неї, допоміжного обладнання для переробки полімерів та флексодрукувального обладнання, сплати за перевезення обладнання, сплати ввізного мита, ПДВ, проведення поточної діяльності в сумі 1 500 000 доларів США з процентною ставкою 14,5 % річних та з кінцевою датою повернення по 08.05.07, а позичальник - повернути вказану суму кредиту та відсотки за користування кредитом на умовах, визначених договором.

В період з 08.05.03 по 01.12.10 між сторонами укладено 23 додаткових угод до кредитного договору № 9 від 08.05.03, якими збільшено суму ліміту кредитних коштів до 2 081 473,30 доларів США, процентну ставку до 16 % річних та продовжено строк повернення кредиту до 28.12.11.

Зазначав, що 18.09.09 між ЗАТ "Інвікта-Маяк" (правонаступником якого він є, поручителем), ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитором) та ТОВ "Інвікта" (позичальником) був укладений договір поруки, згідно якого він поручився перед кредитором за виконання позичальником умов кредитного договору № 9 від 08.05.03.

Посилаючись на закінчення встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя та на відмову кредитора від розірвання договору поруки з зазначених підстав, позивач просив встановити факт припинення поруки за договором поруки від 18.09.09, укладеним між ЗАТ "Інвікта-Маяк", ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та ТОВ "Інвікта", та розірвати зазначений договір з 28.06.12.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2013 року (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 січня 2014 року (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючого, Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю.), в позові відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав щодо встановлення факту припинення поруки, не передбачений положеннями ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, а також тим, що позивачем ніяким чином не обґрунтовано вимогу про розірвання договору та не надано будь-яких доказів настання обставин з якими норми чинного законодавства пов'язують підстави розірвання договору в судовому порядку.

У касаційній скарзі ПрАТ "Інвікта-Маяк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 553, 554, ч. 1, ч. 4 ст. 559, ч. 3 ст. 651 ЦК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 08.05.03 між ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", кредитором) та ТОВ "Інвікта" (позичальником) був укладений кредитний договір № 9, згідно якого кредитор зобов'язався відкрити позичальнику не поновлювальну кредитну лінію для придбання технологічного обладнання по виробництву пластикової тари та нанесення офсетної печаті на неї, допоміжного обладнання для переробки полімерів та флексодрукувального обладнання, сплати за перевезення обладнання, сплати ввізного мита, ПДВ, проведення поточної діяльності в сумі 1 500 000 доларів США з процентною ставкою 14,5 % річних та з кінцевою датою повернення по 08.05.07, а позичальник - повернути вказану суму кредиту та відсотки за користування кредитом на умовах, визначених договором.

В період з 08.05.03 по 01.12.10 між сторонами укладено 23 додаткових угод до кредитного договору № 9 від 08.05.03, якими збільшено суму ліміту кредитних коштів до 2 081 473,30 доларів США, процентну ставку до 16 % річних та продовжено строк повернення кредиту до 28.12.11.

18.09.09 між ЗАТ "Інвікта-Маяк" (правонаступником якого є позивач, поручителем), ВАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитором) та ТОВ "Інвікта" (позичальником) був укладений договір поруки, згідно якого поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником умов кредитного договору № 9 від 08.05.03.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на ту обставину, що ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" протягом шестимісячного строку не пред'явлено вимоги до поручителя, тому порука за договором поруки від 18.09.09 є припиненою з 28.06.12, на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, в зв'язку з чим відповідач-1 безпідставно ухиляється від розірвання вказаного договору поруки з 28.06.12.

Приписами ч. 4 ст. 559 ЦК України унормовано, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Судами встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.13 у справі № 57/127 за позовом ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ТОВ "Інвікта" та ЗАТ "Інвікта-Маяк" про стягнення 21 567 290,47 грн. за кредитним договором № 9 від 08.05.03, яке набрало законної сили, позов задоволено частково та постановлено стягнути з відповідачів 1 849 061,74 доларів США заборгованості за кредитом, 502 086 доларів США заборгованості за процентами,42 697,72 грн. комісії, 4 445,46 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 152 478,30 доларів США заборгованості пені за несвоєчасне погашення кредиту, 33 018,89 доларів США заборгованості пені за несвоєчасну сплату процентів та судові витрати.