ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2014 року Справа № 910/13988/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Черкащенка М.М.
суддів: Нєсвєтової Н.М.
Жукової Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"
на рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2013
та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013
у справі №910/13988/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сван"
до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"
про стягнення 39452,18 грн.
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Буряк О.О. - за довіреністю.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "СВАН" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Міської станції захисту зелених насаджень м. Києва про стягнення 39 452,18 грн., з яких 35 872,80 грн. основного боргу, 107,58 грн. інфляційних втрат, 2 690,46 грн. пені та 781,34 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.09.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 року у справі №910/13988/13 позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2013 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 18.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "СВАН" (постачальник) та Міською станцією захисту зелених насаджень м. Києва (покупець) укладено договір поставки № 49, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки костюми зимові для захисту від загальних виробничих забруднень (код за ДК 016-97-18.22.3 та 18.22.2), а покупець - прийняти та оплатити такий товар, визначений у специфікації (додаток № 1), що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.2 договору загальна ціна товару за договором складає 35 872,80 грн.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата поставленого товару проводиться покупцем протягом 15 банківських днів після дати поставки партії товару.
Згідно з п. 5.2 договору отримання товару покупцем підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками акту приймання-передачі товару та видаткової накладної.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "ВП "СВАН" посилається на те, що на виконання умов договору поставив Міській станції захисту зелених насаджень м. Києва товар, що підтверджується видатковою накладною № ВПХ0810-10 від 18.09.2012 року та підписаними представниками обох сторін актами № 1 та №2 від 18.09.2012 року, проте в порушення умов договору відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 35872,80 грн.
Приймаючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявність заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, доказів погашення заборгованості суду не надано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, вважає їх правомірними та такими, що відповідають матеріалам справи, виходячи з наступного.
Сервисы для юристов