ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2014 року Справа № 904/8879/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Полянського А.Г., Швеця В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р.у справі Господарського суду№ 904/8879/13 Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кернер Ланд"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державна фінансова інспекція Дніпропетровської областіпростягнення 16 780,27 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:не з'явились;відповідача:не з'явились;третьої особи: не з'явились;
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2013 р. Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернер Ланд" (далі - Товариство) зайво сплачені кошти у розмірі 16 780,27 грн., внаслідок завищення вартості ремонтних робіт за Договором підряду № 006/2010-с від 09.07.2010 р. (далі - Договір) та додатковою угодою № 1 від 15.09.2010 р. на проведення ремонтно-будівельних робіт.
Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обґрунтовувало тим, що ним оплачено завищену вартість виконаних Товариством робіт у розмірі 16 780,27 грн., що підтверджується складеним, за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Підприємства за період з 01.10.2010 р. по 31.05.2012 р., актом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, внаслідок завищення в прямих витратах законодавчо встановленого розміру вартості людино-години робітників-будівельників. Підприємство зверталось до Товариства з претензією про відшкодування зайво сплаченої суми у розмірі 16 780,27 грн. по оплаті підрядних робіт за завищеною ціною, яку останнім залишено без задоволення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 р. (суддя Васильєв О.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. (колегія суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В., Парусніков Ю.Б.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 р. залишено без змін.
Вказане рішення та постанова мотивовані тим, що між сторонами у справі було укладено договір підряду на оплатне виконання ремонтно-будівельних робіт № 006/2010-с від 09.07.2010 р., зобов'язання сторін за ним виконані у повному обсязі, а акт Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області не є належним і допустимим доказом обґрунтованості позовних вимог Підприємства.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 р. та прийняти постанову, якою задовольнити вимоги Підприємства про стягнення з Товариства 16 780,27 грн. зайво сплачених коштів, внаслідок завищення вартості ремонтних робіт. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст. 1166 ЦК України та ст.ст. 32, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзиву на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
За розпорядженням секретаря другої судової палати від 04.03.2014 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Полянського А.Г. та Швеця В.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- між Підприємством (замовник) та Товариством (підрядник) 09.07.2010 р. було укладено Договір на проведення ремонтно-будівельних робіт № 006/2010-с, за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи по ремонту 19 ливневих труб Корпусу № 10 (далі -Договір);
- згідно п. п. 2.1., 2.2. Договору вартість доручених підряднику робіт за даним договором визначається кошторисом та становить 22 000,61 грн., в т.ч. ПДВ - 3 666,77 грн. Розрахунок проводиться передоплатою 100 % від загальної суми договору на закупівлю покрівельних матеріалів;
- на виконання умов Договору Підприємством було здійснено передоплату у розмірі 22 000, 61 грн. на користь Товариства, що підтверджується платіжним дорученням № 412 від 11.08.2010 р.;
- в подальшому додатковою угодою № 1 від 15.09.2010 р. до Договору загальну суму за послуги було змінено з 22 000,61 грн. з ПДВ на 44 081,06 грн. з ПДВ, у зв'язку з чим Підприємство здійснило доплату у розмірі 22 000, 61 грн.;
- Товариство своєчасно виконало роботи за Договором, а Підприємство прийняло їх без будь-яких заперечень та зауважень, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2010 року на загальну суму 44 081,06 грн. підписаним сторонами без зауважень, також сторони погодили та підписали локальний кошторис № 2-1-1 на заміну 19 ливневих труб Корпусу № 10 станом на 10.08.2010 р. (а.с.19-20); договірну ціну на заміну 19 ливневих труб Корпусу № 10 від 10.08.2010 р. (а.с.16) та довідку про вартість виконаних робіт за листопад 2010 року на загальну суму 44 081, 06 грн. (а.с.24);
- в період з 01.10.2010 р. по 31.05.2012 р. Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області (правонаступник - Державна фінансова інспекція Дніпропетровської області) (далі - Інспекція) було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Підприємства за результатами якої складено акт № 05-21/127 від 28.08.2012 р. в якому було зазначено про завищення Товариством вартості виконаних робіт за Договором на загальну суму 16 780,27 грн. яке утворилося внаслідок завищення в прямих витратах законодавчо встановленого розміру вартості людино-години робітників- будівельників, що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
- Інспекція 03.10.2012 р. надіслала Підприємству вимогу № 04-05-15/12170 про усунення виявлених порушень, щодо відшкодування зайво сплачених коштів у розмірі 16 780,27 грн. шляхом проведення претензійно-позовної роботи з Товариством, в зв'язку з чим Підприємство звернулось з позовом до суду.
Як вірно встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, позовні вимоги обґрунтовуються актом ревізії Інспекції № 05-21/127 від 28.08.2012 р., при цьому, розмір завищеної вартості робіт Підприємство вважає заподіяними йому збитками.
За приписами частини першої та другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та визначено, що особа, якій їх завдано, має право на їх відшкодування.
Сервисы для юристов