Постанова ВГСУ від 05.03.2014 року у справі №904/5968/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 904/5968/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління у Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу від 26.12.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/5968/13 господарського суду Дніпропетровської області

за заявою боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ АГРОБУД", м. Дніпропетровськ провизнання банкрутомліквідаторголова ліквідаційної комісії Худович С.Г.представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2013 року, що винесена у справі № 904/5968/13, прийнято до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ АГРОБУД" (далі - Боржник, Товариство) за заявою останнього в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні тощо.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2013 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено голову ліквідаційної комісії - Худович С.Г., якого зобов'язано здійснити відповідні дії у ліквідаційній процедурі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року (суддя - Д.М. Полєв) затверджені ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства, останнього ухвалено ліквідувати, а провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-Інспекція, ДПІ) звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року (головуючий суддя - Джихур О.В., судді: Лисенко О.М., Тищик І.В.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інспекції на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року припинено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2013 року, так і ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 41, 78 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 року Інспекції відмовлено в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Дніпропетровської області від 05.11.2013 року та прийнято до провадження в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, припиняючи апеляційне провадження за скаргою Інспекції на ухвалу місцевого суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Боржника та припинення провадження у справі, апеляційним судом була надана оцінка правомірності проведення досудової процедури ліквідації у справі із зазначенням про те, що і довідка форми 8-ОПП, і індивідуальне повідомлення податкового органу, у якому Боржник перебуває на обліку - ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві, про припинення діяльності Боржника були направлені вказаному податковому органу. Крім цього суд встановив, що скаржник не є тим податковим органом, на податковому обліку у якого зареєстрований та перебуває Боржник та який має здійснювати контроль за виконанням Товариством та дотриманням ним податкового законодавства. ДПІ ж у Києво-Святошинському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві не зверталась ні з кредиторськими вимогами у справі, ні з повідомленням щодо проведення стосовно Товариства перевірки з питань виконання Боржником своїх податкових зобов'язань.

Заперечуючи ці висновки апеляційного суду, скаржник вказує на те, що йому не направлялись копії винесених у справі судових рішень (ухвала про прийняття заяви про порушення провадження у справі, ухвала про порушення справи та постанова про визнання Боржника банкрутом), а ДПІ може бути залучено до участі у проведенні податкової перевірки, так як вона є податковим органом за новим місцем реєстрації Боржника.

Однак суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених апеляційним судом обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.

Так, нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що провадження у даній справі було порушено та здійснено відповідно та в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство в редакції цього закону із змінами, внесеними згідно Закону України від 22.12.2011 року № 4212- VІ.

Сторонами ж у справі про банкрутство згідно норм ст. 1 вказаного закону є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитором, згідно норм цієї ж статті закону, законодавець визначає юридичну або фізичну особу, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 вказаної статті та передбачають право кредиторів заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону про банкрутство), особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Як встановив апеляційний суд, в апеляційній скарзі ДПІ не зазначає про наявність кредиторських вимог до Боржника та звернення із відповідною заявою у даній справі про банкрутство, а також не зазначає взагалі про будь-яку заборгованість Товариства по сплаті податків, зборів та обов'язкових платежів.

Поряд з цим, апеляційний суд також зазначив про направлення не ДПІ, а іншому податковому органу - в якому Боржник перебуває на обліку, повідомлення за формою 8-ОПП (т. 1 а.с. 27-30, 49-50, 52) та дотримання вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (якими врегульований досудовий порядок припинення та ліквідації юридичної особи), а також дотримання норм ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України - щодо персонального повідомлення у письмовій формі явних (відомих) кредиторів про припинення діяльності та ліквідацію суб'єкта господарювання та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій. Крім цього, і в Бюлетені державної реєстрації № 249 (14) ще 27.05.2013 року, тобто більш ніж за два місяці до прийняття заяви про порушення даної справи про банкрутство, було опубліковано оголошення, відповідно до вимог ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, про прийняття учасником Товариства рішення про ліквідацію останнього (т. 1 а.с. 25-26, 31-32). З моменту публікації вказаного оголошення інформація щодо рішення про ліквідацію Товариства стала загальновідомою.