Постанова ВГСУ від 05.03.2014 року у справі №901/2417/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 901/2417/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дунаєвської Н.Г.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ялтинської міської радина рішення та на постановуГосподарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2013у справі№ 901/2417/13господарського судуАвтономної Республіки Кримза позовомЯлтинської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Сельбілляр"прозміну пункту договору оренди земельної ділянкиза участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 у справі №901/2417/13 (суддя Лукачов С.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Євдокімов І.В., судді - Градова О.Г., Заплава Л.М.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2013 у справі №901/2417/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Від відповідача на адресу суду 05.03.2014 надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке, за результатами його розгляду, було відхилено судовою колегією Вищого господарського суду України у зв'язку з тим, що сторони були попереджені в ухвалі про порушення касаційного провадження від 04.02.2014 про те, що нез'явлення їх уповноважених представників у судове засідання не перешкоджає розгляду даної справи та не тягне перенесення її на інші строки.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.09.2009 у справі № 2-1/4465-2009 задоволено позов ТОВ "Сельбілляр" до Ялтинської міської ради, ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Кримської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" про визнання договору укладеним та спонукання до виконання певних дій. Суд визнав укладеним між ТОВ "Сельбілляр" та Ялтинською міською радою з дня набрання рішенням суду законної сили договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,0129 га, що складається з ділянки № 1, розташованої за адресою: м.Ялта, вул. Кірова, 39, площею 6,7640 га - кадастровий номер 0111900000:01:013:0168, ділянки № 2, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 27-б, площею 0,1545 га - кадастровий номер - 0111900000:01:013:0169, ділянки № 3, розташованої за адресою: м.Ялта, вул. Кірова, 27, площею 0,0944 га - кадастровий номер - 0111900000:01:013:0170.

Відповідно до умов договору Орендодавець (Ялтинська міська рада) надає, а Орендар (ТОВ "Сельбілляр") приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,0129 га, що складається з ділянки № 1, розташованої за адресою: м. Ялта, вул.Кірова, 39, площею 6,7640 га - кадастровий номер 0111900000:01:013:0168, ділянки № 2, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 27-б, площею 0,1545 га - кадастровий номер - 0111900000:01:013:0169, ділянки № 3, розташованої за адресою: м. Ялта, вул. Кірова, 27, площею 0,0944 га - кадастровий номер - 0111900000:01:013:0170.

Пунктом 2.2 договору визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки встановлюється у відповідності до витягу з технічної документації та становить 15799064,94грн.

Згідно з п. 4.2 договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної в п.2.2 договору. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Рішенням Ялтинської міської ради від 26.09.2006 № 193 "Про затвердження ставок орендної плати за землю" із змінами, внесеними рішенням Ялтинської міської ради від 23.11.2011 № 17 "Про внесення змін в рішення №193 від 26.09.2006 "Про затвердження ставок орендної плати за землю" затверджений коефіціент для стягнення орендної плати за земельні ділянки щорічно у розмірі 4,5 відносно 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В подальшому, Ялтинська міська рада листом від 05.04.2012 № 02.1-17/1992 направила ТОВ "Сельбілляр" для підписання додаткову угоду про зміну п. 4.2 розділу 4 договору, проте між сторонами згоди щодо внесення змін до договору не досягнуто.

Звертаючись до суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), як вірно встановлено судами, позивач просив прийняти рішення про зміну пункту 4.2 розділу 4 вищезазначеного договору та викласти його в наступній редакції: Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у сумі 7146 145,10 грн. (сім мільйонів сто сорок шість тисяч сто сорок п'ять гривень 10 копійок ), яка щорічно коригується за формулою ? = SЧNЧK1ЧK2 (де ? - сума орендної плати на рік, S - площа орендованої земельної ділянки у метрах квадратних, N - ставка з нормативної грошової оцінки за 1 м2 на черговий рік (у розмірі 4,5 відносно 1% нормативно грошової оцінки земельної ділянки, згідно рішення № 193 Ялтинської міської ради від 26.09.2006), K1 - коефіцієнт для стягнення орендної плати, встановлений рішенням Ялтинської міської ради, K2 - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель) за рік. Орендна плата вноситься орендарем щомісячно, рівними частками в строк до 30 числа місяця наступного за звітним на р/р 33217812700039 ГУ ГКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 38027563, код платежу - 13050200, отримувач платежу місцевий бюджет м. Ялти, 13050200.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі, а суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд рішення в апеляційному порядку, керувались положеннями ЦК України, ПК України, Закону України "Про оренду землі" та дійшли висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки, як зазначено судами, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 19814035,56 грн. з коефіцієнтом індексації і зважаючи на те, що позивач просить встановити щорічну орендну плату в сумі 7146145,10грн., що становить 36 відсотків нормативної грошової оцінки, це суперечить наведеним нормам законодавства та порушує права відповідача, як користувача земельної ділянки.

Також, суди зауважили, що посилання позивача на ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є необґрунтованим, оскільки розрахунок орендної плати, зроблений на підставі рішення органу місцевого самоврядування, не відповідає вимогам діючого законодавства, а Законом не встановлено обов'язковості приведення діючих договорів оренди землі з рішеннями місцевих органів самоврядування, що встановлюють нові ставки і коефіціенти до раніше існуючих.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.