Постанова ВГСУ від 05.02.2026 року у справі №161/9349/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 161/9349/23

провадження № 51-2357 км 25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 та касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженої ОСОБА_6 , на ухвалу Волинського апеляційного суду від 19 березня 2025 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 22022030000000158 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Любомль Волинської області, жительки АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Короткий зміст ухвалених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 436-2 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч. 3 ст. 436-2 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Керуючись ст. 55 КК призначено ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах та органах державної влади України на строк 3 роки.

Відповідно до ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Крім того, на підставі ст. 54 КК ОСОБА_6 позбавлена військового звання - «майор».

Вказаним вироком вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат, та долі речових доказів.

Відповідно до вироку ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що вона, будучи військовослужбовцем органів служби безпеки, спонукаючи ідеї військово-політичного керівництва рф щодо політичної, ідеологічної, національної нетерпимості та ненависті до української нації і державності, підтримуючи антиукраїнські рухи, спрямовані на відокремлення від України частини її території та населення, та агресивну ідеологічну мотивацію, включаючи роздмухування такої мотивації в інших, підбурювання до таких злочинів, умисно, упродовж березня-червня 2022 року, перебуваючи у м. Луцьку, точного місця, часу і дати досудовим розслідуванням не встановлено, під час особистого спілкування з ОСОБА_9 , вживала висловлювання, якими виправдовувала, визнавала правомірною збройну агресію рф проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення такої агресії, як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовувала, визнавала правомірною, заперечувала тимчасову окупацію частини території України.

Крім того, діючи повторно, упродовж березня-серпня 2022 року, перебуваючи у м. Луцьку, точного місця, дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, умисно, під час особистого спілкування з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вживала висловлювання, якими виправдовувала, визнавала правомірною збройну агресію рф проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення такої агресії, як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовувала, визнавала правомірною, заперечувала тимчасову окупацію частини території України.

Крім того, переслідуючи єдиний умисел, протягом березня-жовтня 2022 року, діючи повторно, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , використовуючи месенджер «Telegram», через акаунт за номером НОМЕР_1 з мережевим іменем « ОСОБА_12 », а також використовуючи месенджер «WhatsApp» з мережевим іменем « ОСОБА_13 », під час спілкування із особою, яка використовує акаунт за номером НОМЕР_2 з мережевим іменем « ОСОБА_14 », вживала висловлювання, якими виправдовувала, визнавала правомірною збройну агресію рф проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення такої агресії, як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовувала, визнавала правомірною, заперечувала тимчасову окупацію частини території України.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 19 березня 2025 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 , а також прокурора ОСОБА_15 залишено без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2024 року - без змін.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , діючи в інтересах засудженої ОСОБА_6 , ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду у призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.