ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2015 року Справа № 904/5977/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кота О.В.суддівЄвсікова О.О. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ухвалу від та на ухвалу відДніпропетровського апеляційного господарського суду 05.11.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 01.12.2014у справі господарського суду№ 904/5977/14 Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Менго"доПублічного акціонерного товариства "АКТАБАНК"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осібпростягнення 49350 грн.за участю представників сторін:
від позивача - не з'явилися
від відповідача - не з"явилися
від третьої особи - Цуканова С.Г.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2014 у справі № 904/5977/14 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Менго" (Позивач), стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" (Відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Менго" 49 350 грн. безпідставно отриманих грошових коштів. На Відповідача покладено судові витрати.
Не погоджуючись із вказаним судовим актом, Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило Дніпропетровський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2014 у справі № 904/5977/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 904/5977/14 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ПАТ "АКТАБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вдруге звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2014 у справі № 904/5977/14.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 у справі № 904/5977/14 повернуто без розгляду апеляційну скаргу ПАТ "АКТАБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаними ухвалами апеляційного господарського суду, ПАТ "АКТАБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2014, від 01.12.2014 у справі № 904/5977/14 та направити справу до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 3 статті 94, частиною 1 статті 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні; докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі мають бути додані заявником до апеляційної скарги.
Пунктом 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Відповідно до абзацу 9 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК). Тому якщо до апеляційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським судом (пункт 2 частини першої статті 97 ГПК).
Оскільки до апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії третій особі - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, такі докази не містяться і в додатку до апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції правомірно повернуто без розгляду апеляційну скаргу ПАТ "АКТАБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому відсутні підстави для скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 904/5977/14.
Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ПАТ "АКТАБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в ухвалі від 01.12.2014 суд апеляційної інстанції вказав на те, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Як вбачається з пунктів 6, 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
У даному випадку, господарським судом розглянуто позов майнового характеру про стягнення з Відповідача 49 350 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, у зв'язку з неналежним виконанням останнім договорів про інкасацію коштів, що не пов`язаний із здійсненням тимчасової адміністрації чи з ліквідацією банку.
Вищий господарський суд України вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлені Законом України "Про судовий збір".
Водночас, вказаним Законом встановлено пільги щодо сплати судового збору, відстрочення та розстрочення сплати такого збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Сервисы для юристов