Постанова ВГСУ від 04.11.2015 року у справі №922/518/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 922/518/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий),

Вовк І.В. (доповідач),

Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Харківської області від 09.04.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року у справі № 922/518/15 за позовом приватного акціонерного товариства "УВК Україна" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення збитків, та зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "УВК Україна" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача про стягнення збитків у сумі 133 284,10 грн. заподіяних внаслідок втрати (пошкодження) вантажу під час перевезення на підставі договору перевезення від 21.05.2013 року № 95-В/П.

У свою чергу відповідач за первісним позовом звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою до позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості в сумі 33 800 грн., 3% річних в сумі 531,60 грн. та 4 814,77 грн. інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати наданих послуг за договором перевезення від 21.05.2013 року № 95-В/П.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.04.2015 року (суддя Аріт К.В.) первісний позов задоволено та стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ "УВК Україна" 133 284,10 грн. збитків. Зустрічний позов задоволено та стягнуто з ПАТ "УВК Україна" на користь ФОП ОСОБА_4 заборгованість в сумі 33 800 грн., 3% річних в сумі 531,60 грн. та 4 814,77 грн. інфляційних сум.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року (судді: Ільїн О.В., Медуниця О.Є., Черленяк М.І.) зазначене рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову скасовано, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову та постанову апеляційного господарського суду в повному обсязі скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову.

Відзив на касаційну скаргу від ПАТ "УВК Україна" до суду не надходив.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 04.11.2015 року.

Заслухавши пояснення представника ФОП ОСОБА_4, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 21.05.2013 року між ПАТ "УВК Україна" (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник) було укладено договір перевезення № 95-В/П, відповідно до умов якого перевізник зобов'язується доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 4.1 договору перевезення вантажу здійснюється відповідно до заявки, яка оформлюється замовником. Заявка має бути надана перевізникові не пізніше, ніж за 2 години до початку перевезення. У заявці обов'язково повинно бути зазначено: адреса пункту навантаження, адреси розвантаження, термін завантаження, час подачі транспортного засобу для завантаження і час розвантаження в пунктах призначення, розмір плати за дане перевезення.

Пунктом 6.1.7 договору визначено, що перевізник зобов'язується забезпечити схоронність вантажу з моменту завантаження у транспортний засіб у пункті навантаження до моменту передачі в пункті приймання уповноваженій особі вантажоодержувача. У випадку незабезпечення схоронності вантажу, перевізник відшкодовує замовнику збитки згідно договору.

У відповідності з п. 7.1 договору за результатами наданих перевізником транспортних послуг сторони складають та підписують акт виконаних послуг, який разом із рахунками перевізника та товаросупровідними документами є підставою для оплати транспортних послуг. Оплата послуг з перевезення, по яких замовником заявлені претензії, не може бути здійснена до повного з'ясування вини перевізника.

Відповідно до п. 7.2 договору оплата наданих послуг за договором за попередній місяць здійснюється протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів з дати передачі замовнику акту виконаних послуг, рахунку і податкової накладної.

За п. 7.3 договору у випадку, якщо перевізник не надав замовнику належним чином оформлені первинні документи (рахунок, податкова накладна, приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), карта завантаження, товарно-транспортна накладна та будь-який інший документ, який впливає на зобов'язання замовника щодо оплати) та/або замовником виявлена невідповідність розміру винагороди перевізника фактично наданим ним послугам, замовник має право вимагати від перевізника усунути будь-які невідповідності в наданих документах. В такому випадку зобов'язання замовника щодо оплати переносяться на термін усунення перевізником невідповідностей в наданих ним документах або на надання відсутніх документів.

Згідно з п. 8.8 спірного договору перевізник відповідає за схоронність усього вантажу, переданого йому для перевезення за договором, і несе за нього матеріальну відповідальність у таких розмірах: у разі втрати (нестачі) вантажу - у розмірі дійсної вартості втраченого (відсутнього) вантажу, за псування або ушкодження вантажу - у розмірі вартості ушкодженого вантажу з поверненням ушкодженого товару (за домовленістю сторін).

Пунктами 8.9 та 6.1.10 договору сторони передбачили, що у випадку виявлення втрати або ушкодження вантажних місць або вантажу під час передачі вантажоодержувачу, повинен бути складений відповідний акт. Обидві сторони, перевізник і замовник (або представник вантажоодержувача), зобов'язані засвідчити власними підписами складений акт. При відмові однієї сторони підписати згаданий акт, інша сторона має право залучити для складання і підписання акта представників незацікавленої організації.

Замовником була надана заявка перевізнику для здійснення перевезення вантажу за маршрутом Бровари - Суми - Харків, відповідно до якої була оформлена товарно-транспортна накладна (ТТН) від 17 вересня 2014 року № 442-004536.

Перелік вантажу, переданого для перевезення за вказаною накладною міститься у картці завантаження автомобіля № 442-004536. Перевезення здійснювалося транспортним засобом перевізника "Вольво", держ. номер НОМЕР_1. Вантаж, який був наданий замовником перевізнику, не був власністю замовника, а організація його перевезення здійснювалася на підставі договорів, укладених замовником з його контрагентами.

Під час приймання вантажу в місті Суми було виявлено, що автомобіль перевізника прибув зі зламаною пломбою, при цьому частина вантажу була відсутня, а частина пошкоджена.