Постанова ВГСУ від 04.11.2015 року у справі №908/4271/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 908/4271/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргикомунальної установи "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної радина ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 26.06.2015р. у справі господарського суду№908/4271/13 Запорізької області за позовомкомунальної установи "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної радидотовариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"третя особаДержавна фінансова інспекція в Запорізькій областіпро за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -стягнення заборгованості в сумі 2 532,30грн. не з'явився не з'явився не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року комунальна установа "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради звернулась до господарського суду Запорізької області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Запорізькій області про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів у розмірі 2532,30грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2014р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, комунальна установа "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради у березні 2014 року звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення по справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду, на підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки до апеляційної скарги не було додано доказів направлення копії апеляційної скарги іншій стороні (сторонам) у справі та доказів сплати судового збору в порядку і розмірі встановленому Законом.

Комунальна установа "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради вдруге звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014р., була повернута скаржнику без розгляду, на підставі п.2 ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки до апеляційної скарги не було додано доказів направлення копії апеляційної скарги іншій стороні (сторонам) у справі.

Комунальна установа "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради втретє звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2014р., була повернута скаржнику без розгляду, на підставі п.2 ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки до апеляційної скарги не було додано доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі у справі.

Комунальна установа "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради вчетверте звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014р., була повернута скаржнику без розгляду, на підставі п.2 ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки до апеляційної скарги не було додано доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі у справі.

Комунальна установа "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради вп'яте звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015р., була повернута скаржнику без розгляду, на підставі п.2 ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки до апеляційної скарги не було додано доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі у справі.

Комунальна установа "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради вшосте звернулась до Донецького апеляційного господарського суду в м. Харкові з апеляційною скаргою, яка ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2015р., була повернута скаржнику без розгляду, на підставі п.2 ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки до апеляційної скарги не було додано доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі у справі.

Комунальна установа "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради всьоме звернулась до Донецького апеляційного господарського суду в м. Харкові з апеляційною скаргою, яка ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2015р. (судді Зубченко І.В., Марченко О.А., Попков Д.О.), була повернута скаржнику без розгляду, на підставі п.4 ч.1 ст.97 ГПК України, оскільки судом відхилено клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Не погоджуючись з ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2015р., комунальна установа "Веселівський психоневрологічний інтернат" Запорізької обласної ради звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Відповідно до ч.2 ст.11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Згідно із ст.53 ГПК України господарський суд може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку. Виходячи зі змісту вказаної статті, поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку, тому при зверненні із клопотанням сторона повинна роз'яснити причини пропуску і підстави, з яких вона вважає ці причини поважними. У клопотанні треба доцільно навести докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи. При цьому, норма про можливість відновлення процесуальних строків є по суті пільгою, що може використовуватися лише як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного із процесуальних строків. Таке визначення строків, у тому числі, покликане забезпечити своєчасне виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України, роз'яснено, що своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішені питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені ст.94 ГПК України. Положення вищенаведеної норми мали бути відомі ще під час першого звернення з апеляційною скаргою та дотримані скаржником.

Однак, скаржник шість разів звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою і кожен раз при повторному зверненні не були усунені недоліки, про які було зазначено в попередніх ухвалах суду, тобто скаржник неодноразово подавав апеляційну скаргу без усунення недоліків, які були підставою повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції були відхилені посилання скаржника на усунення недоліків, що були підставою для повернення апеляційних скарг, оскільки своєчасне оскарження судового акту в даному випадку було суто організаційним питанням відповідної юридичної особи і залежало від її суб'єктивної волі.