ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2014 року Справа № 924/771/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 у справі№ 924/771/14 Господарського суду Хмельницької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Красилівське підприємство теплових мереж"
простягнення 892202,08 грн., у т.ч. 781854,28 грн. основного боргу, 80207,76 грн. пені, 10856,99 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, 19283,06 грн. 3% річних,за участю представників сторінвід позивача:Іванкіна Ю.Б. (довіреність № 14-91 від 18.04.2014),від відповідача:не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.07.2014 у справі № 924/771/14 (суддя Олійник Ю.П.) позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Красилівське підприємство теплових мереж" частково задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Красилівське підприємство теплових мереж" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 781854,28 грн. основного боргу, 38882,00 грн. пені, 5780,65 грн. інфляційних нарахувань, 18751,56 грн. три відсотки річних, 17683,01 грн. сплаченого судового збору.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем проведені розрахунки за поставлений природний газ частково на суму 2876000,00 грн. та з порушенням встановлених договором строків, виникла заборгованість у розмірі 781854,28 грн. Крім цього, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України
На підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що розмір заявленої до стягнення пені є неспіврозмірним розміру стягуваної заборгованості відповідача та є досить значним, зважаючи на заявлені позивачем вимоги про стягнення компенсаційних санкцій - 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає, що підлягає зменшенню розмір стягуваної з відповідача пені на 50%, до 38882,00 грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 у справі № 924/771/14 (у складі колегії суддів: Олексюк Г.Є. - головуючого, Грязнова В.В., Розізнана І.В.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.07.2014 у справі № 924/771/14 щодо стягнення пені, 3% річних та судового збору змінено. Прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з Комунального підприємства "Красилівське підприємство теплових мереж" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 39852,61 грн. пені, 19154,54 грн. 3% річних, 17729,84 грн. судового збору. В решті рішення Господарського суду Хмельницької області залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 у справі № 924/771/14, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 щодо зменшення розміру пені на 39852,61 грн., і прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з Комунального підприємства "Красилівське підприємство теплових мереж" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 39852,61 грн., у стягненні яких відмовлено постановою Рівненського апеляційного господарського суду. В іншій частині постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 у справі № 924/771/14 залишити без змін.
У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.10.2014 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнято та призначено до розгляду на 04.11.2014.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, представника позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між сторонами 28.12.2012 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 13/2410-БО-34, відповідно до пунктів 1.1., 1.2 якого, позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2013 році природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що продається, використовується виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами. Згідно з пунктом 2.1 договору, визначено кількість газу, що передається з 01.01.2013 по 31.12.2013 обсягом 938 тис. куб. м., у т.ч. визначено щомісячну поставку.
Згідно з пунктом 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу, який є підставою для проведення остаточних розрахунків згідно з пунктом 3.4. договору. Відповідно до пункту 5.2 договору, до сплати за 1000 куб.м. газу - 4661,74 грн. з ПДВ.
Відповідно до пункту 6.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно з пунктом 7.2, у разі невиконання вимог пункту 6.1 договору, відповідач у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Додатковою угодою № 1 від 10.07.2013 сторонами внесено зміни до пункту 5.2 договору та визначено, що до сплати за 1000 куб.м. газу - 4588,54 грн. з ПДВ. Відповідно до пункту 5.5 договору, загальна вартість природного газу за договором складається з сум вартості місячних поставок газу.
На виконання умов договору позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 3657854,28 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу за січень 2013 року, лютий 2013 року та березень 2013 року, підписаних 31.03.2013, актом приймання-передачі газу, спожитого у квітні 2013 року від 30.04.2013, актом приймання-передачі газу, спожитого у жовтні 2013 року від 31.10.2013, актом приймання-передачі газу, спожитого у листопаді 2013 року від 30.11.2013, актом приймання-передачі газу, спожитого у грудні 2013 року від 31.12.2013.
Відповідачем проведено розрахунки частково на суму 2876000,00 грн., у результаті чого виникла заборгованість за поставлений газ у розмірі 781854,28 грн.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений природний газ, позивачем нараховано пеню за період з 14.02.2013 по 26.02.2013 у розмірі 218,34 грн., з 14.03.2013 по 09.04.2013 у розмірі 1970,83 грн., з 14.04.2013 по 29.11.2013 у розмірі 29882,60 грн., з 14.05.2013 по 31.12.2013 у розмірі 16716, 34 грн., з 14.11.2013 по 24.01.2014 у розмірі 4094, 65 грн., з 14.12.2013 по 03.04.2014 у розмірі 10746,80 грн., всього у розмірі 80207, 76 грн.
Крім цього, за період з 14.02.2013 по 26.02.2013 позивачем нараховано 43,67 грн. 3% річних, за період з 14.03.2013 по 09.04.2013 у розмірі 394,17 грн., за період з 14.04.2013 по 29.11.2013 у розмірі 6985,95 грн., за період з 14.05.2013 по 31.12.2013 у розмірі 4608,58 грн., за період з 14.11.2013 по 24.01.2013 у розмірі 944,92 грн., за період з 14.12.2013 по 03.04.2014 у розмірі 2480,03 грн., за період з 14.01.2014 по 03.04.2014 у розмірі 3825,74 грн. (всього у розмірі 19283,06 грн.). Також позивачем нараховано інфляційних втрат за період з травня 2013 року по лютий 2014 року у розмірі 10856,99 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 892202,09 грн., з яких: 781854,28 грн. основного боргу, 80207,76 грн. пені, 19283,06 3% річних, 10856,99 грн. інфляційних втрат.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.