Постанова ВГСУ від 04.11.2014 року у справі №917/631/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 917/631/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Кур'ята І.В.,відповідача-не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Родовід банк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.09.2014у справі№917/631/14 за позовом ПАТ "Родовід банк"доТОВ "Клуб "Спорт лайн"про зміну умов договору від 18.09.2006 №01/2006встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.06.2014 (суддя Безрук Т.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 (судді: Бондаренко В.П., Ільїн О.В,. Россолов В.В.), в позові відмовлено у зв'язку з недоведеністю підстав для внесення змін до договору про дольову участь у будівництві від 18.09.2006 №01/2006, передбачених ст.652 ЦК України.

ПАТ "Родовід банк" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.16,530,651,652 ЦК України, ст.ст.188,193 ГК України та ст.43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що істотне порушення умов договору як підстава для задоволення позовних вимог про зміну умов договору в частині строку завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію, яка передбачена ч.2 ст.651 ЦК України, та на яку власне й посилався позивач, та істотна зміна обставин, що передбачена ст.652 ЦК України, якою керувався суд першої інстанції при ухваленні рішення, є абсолютно різними матеріально-правовими підставами позову, внаслідок чого суд розглянув інший предмет позову, що не відповідає предмету позову, заявленому позивачем, яким первісний предмет позову не змінювався протягом всього розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Полтавської області з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Між позивачем (ПАТ "Родовід банк") та відповідачем (ТОВ "Клуб "Спорт Лайн") було укладено договір про дольову участь у будівництві №01/2006 від 18.09.2006 (далі - договір), за умовами якого відповідач приймає позивача у дольове будівництво прибудови адміністративно-побутових приміщень до спортивного клубу боулінгу загальною площею 199кв.м., що будується за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Халаменюка, буд.1.

Пунктами 1.3 та 1.4 договору визначено, що кінцевим терміном закінчення будівництва і здачі будинку в експлуатацію являється ІV квартал 2006 року. Протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту закінчення будівництва будинку і введення його в експлуатацію відповідач за актом приймання-передачі передає позивачу упорядковані адміністративно-побутові приміщення з наданням усіх необхідних документів на ці приміщення, а також сприяє позивачу в оформленні права власності на них.

Додатковою угодою №2 від 20.09.2006 р. до договору сторони узгодили строк закінчення будівництва і введення будинку в експлуатацію - не пізніше 01.05.2007р.

Згідно п.2.1 додаткової угоди №1 від 19.09.2006 до договору фінансування дольового будівництва позивачем здійснюється за наступними етапами: 1-й етап - 45000 грн. протягом п'ятнадцяти робочих днів з моменту набрання чинності договором; 2-й етап - 803960 грн. протягом тридцяти робочих днів робочих днів з моменту набрання чинності договором.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач листом від 04.10.2013 №07.2-11б.б/5820 звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди про продовження строку закінчення будівництва і здачі прибудови в експлуатацію. Факт надсилання вказаного листа та додаткової угоди підтверджується реєстром рекомендованих листів від 11.10.2013.

Враховуючи те, що відповіді на вказану пропозицію від відповідача не надійшло, позивач звернувся до суду з позовом про спонукання відповідача змінити договір на підставі ст.188 ГК України та ст.651 ЦК України.

Позивач зазначає, що необхідність внесення змін до договору виникла внаслідок істотної зміни обставин, зокрема, після отримання приміщення у власність позивач розраховував отримувати значний прибуток від здачі його в оренду, однак, через істотне порушення відповідачем строків введення будинку в експлуатацію та передачі приміщення, позивач не значною мірою, а повністю був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Відповідач стверджує, що пропозиції від позивача щодо внесення змін до договору не одержував, будівництво було заморожено на стадії виконання внутрішніх робіт, оскільки позивачем не було надано технічних завдань на проведення комунікацій.

За приписами ч.4 ст.188 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У відповідності до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною 4 ст.652 ЦК України зазначено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Доказів досягнення між сторонами згоди про зміну умов договору матеріали справи не містять, а надісланий позивачем відповідачу примірник додаткової угоди не містить конкретного строку закінчення будівництва.

Позивач не надав суду доказів наявності одночасно таких умов, які є підставою для внесення змін до договору відповідно до вимог ст.188 ГК України та ст.652 ЦК України.

Позивач також не довів суду належними доказами існування обставин, які б свідчили про те, що розірвання договору про дольову участь суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Однак, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів про наявність підстав для відмови в позові, з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з приписами п.2 ст.83 та ч.3 ст.101 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви від 31.03.2014 (а.с.3-6) та заяви про зміну підстав позову від 30.04.2014 (а.с.32-36), позивач в суді першої інстанції просив внести зміни до договору про дольову участь у будівництві від 18.09.2006 №01/2006 (в частині строку завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію) саме на підставі ч.2 ст.651 ЦК України, наполягаючи на тому, що внаслідок порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо закінчення будівництва об'єкта у встановлений строк позивач був повністю позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.