ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2014 року Справа № 909/128/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.07.2014у справі№ 909/128/14 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія"до- Дубовецької сільської ради - Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" провизнання недійсним договору оренди землі за участю представників: позивачаБогославець В.М., дов. від 29.01.2014відповідача- не з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно) - Новокщонова О.М., дов. від 13.01.2014
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" звернулось до господарського суду з позовом до Дубовецької сільської ради та Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" про визнання недійсним договору оренди землі № 1, укладеного Дубовецькою сільською радою Галицького району Івано-Франківської області та Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" від 02.01.2013, зареєстрованого у Дубовецькій сільській раді за № 1.
В обгрунтування позову позивач посилвся на порушення відповідачем вимог Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України "Про оренду землі", оскільки спірним договором оренди Дубовецька сільська рада передала в оренду невитребуванні земельні частки (паї) за відсутності на те відповідних повноважень та за відсутності рішення про надання в оренду; в оспорюваному договорі відсутній план або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що є невід"ємними частинами спірного договору; позивач вказав на неправомірність здійснення державної реєстрації договору Дубовецькою сільською радою та відсутність державної реєстрації права оренди землі на підставі цього договору.
Приватне підприємство "Галицькі аграрні інвестиції" у відзиві на позов просило відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, оскільки спірний договір містить усі необхідні істотні умови, обов'язкова наявність яких встановлена чинним законодавством, а державна реєстрація права оренди земельного паю законом не передбачена; позивач не обґрунтував наявності його порушеного права, на захист якого подано позов. Дубовецька сільська рада відзив на позов не подала.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2014 (суддя Фанда О.М.) позов задоволено; визнано недійсним договір оренди землі № 1, укладений між Дубовецькою сільською радою Галицького району Івано-Франківської області та приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції" від 02.01.2013, зареєстрований у Дубовецькій сільській раді під № 1; стягнуто з Дубовецької сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" 609 грн. судового збору; стягнуто з Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" 609 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.07.2014 (судді: Матущак О.І. - головуючий, Дубник О.П., Скрипчук О.С.) апеляційну скаргу Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" задоволено; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2014 скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" на користь приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" 609 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Приватне підприємство "Галицькі аграрні інвестиції" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з мотивів, викладених в касаційній скарзі.
Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а саме, статей 79, 122 Земельного кодексу України, Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скаржник вважає, що передані за спірним договором оренди землі земельні частки не являються землями державної чи комунальної форми власності, є нерозподіленими земельними частками, які не виділені на місцевості земельними ділянками, а тому не підпадають під дію норм законодавства, що регулюють в сфері користування земельними ділянками та підлягають застосуванню норми законодавства, що встановлюють порядок виділення в натурі нерозподілених земельних часток (паїв) та передачу їх в оренду. Окрім цього, скаржник зазначає, що судами невірно застосовано до даних правовідносин пункт 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки спірний договір зареєстрований Дубовецькою сільською радою 02.01.2013 за № 1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 119 від 24.01.2000 "Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної ділянки (паю)".
Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечив її доводи, як безпідставні; Дубовецька сільська рада не скористалася правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
За приписами частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Місцевий господарський суд встановив, що 02.01.2013 Дубовецькою сільською радою Галицького району Івано-Франківської області, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Галицькі аграрні інвестиції", як орендарем, укладено договір оренди землі №1, відповідно до пункту 2 якого орендодавець передав орендарю, а останній прийняв у користування земельну ділянку (не витребуваний пай) сільськогосподарського призначення загальною площею 141,5 га ріллі, яка знаходиться за межами населених пунктів в адміністративних межах Дубовецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області. Згідно з пунктами 8, 15 цього договору, договір укладено на 11 місяців, тобто, до 02.12.2013. Земельна ділянка передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір зареєстровано 02.01.2013 у Дубовецькій сільській раді за № 1.
04.01.2013 Дубовецькою сільською радою прийнято рішення, яким вирішено заключити договір оренди на земельні ділянки (не витребувані паї) терміном 11 місяців, в розмірі 6%.
01.11.2013 Дубовецькою сільською радою прийнято рішення, відповідно до пункту 1 якого зазначено про погодження передачі площ невитребуваних земельних часток (паїв) загальною площею 177,713 га до часу їх витребування в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; договір на виконання зазначеного рішення не укладено.
Розпорядженням Галицької районної державної адміністрації № 502 від 02.12.2013 прийнято рішення про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не витребувані земельні частки (паї) орієнтовною площею 178 га (рілля) на території Дубовецької сільської ради, за межами с. Дубівці до моменту отримання їх власниками документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Даним розпорядженням прийнято також рішення щодо здійснення відповідних дій з укладання договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" та їх реєстрацію.
На виконання вказаного розпорядження Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" та Галицькою районною державною адміністрацією 02.12.2013 укладено договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв).
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з укладення спірного договору не уповноваженим органом, за відсутності рішення в порушення вимог Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статті 124 Земельного кодексу України, частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, чим порушено охоронюваний законом інтерес позивача. Разом з тим, місцевий господарський суд відхилив доводи позивача щодо порушення приписів статті 15 Закону України "Про оренду землі" та частини 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", як таких, що не регулюють правовідносини з надання в оренду земельних паїв.
Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статі 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції в свою чергу дослідив, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2013 порушено провадження у справі № 909/1522/13 за позовом Приватного підприємства "Галицькі аграрні інвестиції" до Дубовецької сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія", про визнання незаконним та скасування рішення Дубовецької сільської ради від 01.11.2013 за відсутністю повноважень сільської ради щодо надання в оренду земельних ділянок за межами населеного пункту, рішення у даній справі на момент прийняття постанови не прийнято; відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач у даній справі обґрунтовує своє порушене право спірним договором та наявністю іншого спору в справі № 909/1522/13.
Погодившись з висновками суду першої інстанції щодо укладення спірного договору оренди за відсутності у орендодавця повноважень згідно з чинним законодавством, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення господарського суду та відмовляючи в позові, виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права чи охоронюваного законом інтересу станом на час підписання сторонами спірного договору.
Судова колегія відзначає, що за статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що заперечувати дійсність правочину може одна із сторін чи заінтересована особа на підставах, встановлених законом; відтак, розглядаючи спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, що не є стороною спірного правочину.
За статтею 3 Земельного кодексу України саме цим Кодексом регулюються земельні правовідносини та встановлюються способи захисту цивільних прав та інтересів суб'єктів земельних правовідносин, а статтею 152 Земельного кодексу України передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, що застосовується у разі порушення (невизнання, оспорювання) вже існуючого права на земельну ділянку, яке виникає відповідно до статті 125 Земельного кодексу України.
За визначенням, що міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, "охоронюваний законом інтерес" - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам
Сервисы для юристов