Постанова ВГСУ від 04.10.2016 року у справі №920/433/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 920/433/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Погребняка В.Я., Білошкап О.В.розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4на рішеннягосподарського суду Сумської області від 22.02.2016та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016у справі № 920/433/15 господарського суду Сумської області за позовом1. ОСОБА_5 2. ОСОБА_4 3. ОСОБА_6доФонду Державного майна України про скасування наказу Фонду Державного майна України від 27.02.2015 № 266за участю представників сторін: Фонду Державного майна України - Ковтяги О.В.; ОСОБА_4 - ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ :

В червні 2015 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулися до господарського суду Сумської області із позовом до Фонду Державного майна України в якому просили скасувати Наказ Фонду державного майна України від 27.02.2015 №266.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.07.2015 року у справі № 920/433/15 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №920/433/15 апеляційну скаргу першого позивача задоволено. Рішення господарського суду Сумської області від 24 липня 2015 року у справі №920/433/15 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Скасовано Наказ Фонду державного майна України від 27.02.2015 № 266.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2015 у справі №920/433/15 касаційну скаргу Фонду Державного майна України частково задоволено. Рішення господарського суду Сумської області від 24.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №920/433/15 скасовано. Справу №920/433/15 передано до господарського суду Сумської області на новий розгляд.

Таке рішення суд касаційної інстанції обґрунтував тим, що під час розгляду даної справи суди попередніх інстанцій, обмежившись застосуванням до спірних правовідносин положень Закону України "Про акціонерні товариства" та Кодексу законів про працю України та не врахували, що ПАТ "Сумихімпром" перебуває у процедурі санації, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах та здійснили судовий розгляд без з'ясування всіх обставин та застосування відповідного законодавства у даному спорі.

Під час нового розгляду справи, 22.02.2016 господарським суду Сумської області винесено рішення у справі № 920/433/15 (Суддя - Резніченко О.Ю.), яким у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_4 із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення господарського суду Сумської області від 22.02.2016 року у справі № 920/433/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі №920/433/15 (Колегія суддів: Тарасова І.В. - головуючий; Білоусова Я.О.; Шевель О.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Суми залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.02.2016 року у справі №920/433/15 залишено без змін.

Не погодившись із наведеними рішеннями попередніх судових інстанцій ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 та рішення господарського суду Сумської області від 22.02.2016 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги повністю задовольнити, а наказ Фонду державного майна України від 27.02.2015 №266 скасувати, пославшись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції, на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2012 №469-р "Питання державної холдингової компанії "Титан України" державний пакет акцій ПАТ "Сумихімпром" у розмірі 100 відсотків статутного капіталу товариства був вилучений із статутного капіталу ПАТ "ДХК "Титан України" та переданий в управління Фонду державного майна України.

Згідно наказів Фонду державного майна України від 21.05.2013 №670 та від 17.10.2013 №3124 проведено пільговий продаж акцій ПАТ "Сумихімпром", за результатами якого 27 осіб придбали 0,00475% акцій ПАТ "Сумихімпром", що еквівалентно 82620 акцій (загальна номінальна вартість 20655 грн.) на загальну суму 10327,00 грн.

Громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 згідно довідки №1627 від 10.03.2015 володіють 3060 шт. простих іменних акцій (0,0002%) кожен, Держава в особі Фонду державного майна України є власником 99,9953% простих іменних цінних паперів ПАТ "Сумихімпром".

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 27.02.2015 №266 припинено контракт №697 від 01.03.2013 з керівником виконавчого органу ПАТ "Сумихімпром" ОСОБА_11, а також припинено виконання ОСОБА_11 повноважень голови правління ПАТ "Сумихімпром", що стало підставою для подання ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 позову до господарського суду сумської області, який мотивований тим, що своїм рішенням Фонд державного майна України порушив їх права як акціонерів ПАТ "Сумихімпром", оскільки він не є єдиним акціонером та не має права самостійно приймати рішення щодо припинення повноважень голови правління ПАТ "Сумихімпром".

Вимоги позивачів ґрунтуються на порушенні відповідачем їх корпоративних прав шляхом прийняття Наказу №266 від 27.02.2015, з посиланням на той факт, що на час прийняття оскаржуваного Наказу Фонд державного майна вже не був єдиним акціонером ПАТ "Сумихімпром", а тому не мав права одноособово приймати рішення щодо припинення повноважень голови правління ПАТ "Сумихімпром".

Також позивачі зауважували, що в порушення ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідачем не дотримано процедуру скликання загальних зборів акціонерів товариства та порушено права позивачів обирати і бути обраним до органів управління та контролю товариства (п. 4.4.2 та п. 4.4 Статуту ПАТ "Сумихімпром").

Виконавши вказівки Вищого господарського суду України, що зазначені у постанові від 15.12.2015 у даній справі, тобто, розглянувши справу із застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції, рішення якого підтримав і апеляційний господарський, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що у даному господарському спорі права позивачів на участь у діяльності товариства відповідачем не порушені, оскільки акціонери не могли вирішувати питання стосовно діяльності товариства, обирати і бути обраними через те, що право управління товариством, в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перейшло до керуючого санацією. Дійшовши висновку, що Наказ відповідача, за своєю правовою природою, лише підтверджує та фіксує факт спливу строку і припинення дії Контракту та жодним чином не стосується повноважень ОСОБА_11, як керуючого санацією, місцевий господарський суд у задоволенні позовних вимог відмовив за їх неправомірністю та недоведеністю.

Погоджуючись із наведеними висновками, колегія суддів виходить з такого.

Згідно ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У ч.1 ст. 32 Закону України "Про господарські товариства" та ч.1 ст. 159 Цивільного кодексу України передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. Вказаними статтями та ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено компетенцію загальних зборів акціонерного товариства.

Згідно із ч.1 ст. 51 вказаного Закону та ст.160 ЦК України, в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

Відповідно до ст. 58 цього Закону та ст.161 ЦК України, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.