Постанова ВГСУ від 04.08.2015 року у справі №922/1191/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2015 року Справа № 922/1191/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на ухвалу та постанову у справігосподарського суду Харківської області від 20.01.2015 (про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу) Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 № 922/1191/13 господарського суду Харківської областіза заявою Приватного акціонерного товариства "АККО-ІНВЕСТ"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - Марченко О.П., від Приватного акціонерного товариства "АККО-ІНВЕСТ" - Ямпольський Ю.О., від Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова - Пузіков В.А.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.01.2015 у справі № 922/1191/13, зокрема, затверджено наданий суду звiт лiквiдатора i лiквiдацiйний баланс; ліквідовано юридичну особу - Приватне акціонерне товариство "АККО-ІНВЕСТ"; визнано вимоги: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ на загальну суму 90487974,08 грн.; ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на суму 387040,56 грн.; Західної ОДПІ м. Харкова на суму 317011,38 грн.; КП "Харківводоканал" м. Харків на суму 34322,09 грн.; УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова на суму 89082,20 грн.; ДПІ у Київському районі м. Харкова на суму 317374,65 грн.; ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїв на суму 1849,70 грн.; ПАТ "ОТП Банк" м. Київ на суму 24587720,10 грн.; ФО-П ОСОБА_1., м. Харків на суму 396300,00 грн.; ДВС України, відділ примусового виконання рішень м. Київ на суму 2471441,57 грн.; фізична особа ОСОБА_2., м. Харків на суму 1970,00 грн.; УДК служби у Дзержинському районі м. Харкова на суму 1073,00 грн.; ВАТ "Херсонські комбайни", м. Херсон на суму 549,14 грн.; ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на суму 36752,57грн.; УДСО при ГУМВС України в Харківській області на суму 2643,80 грн.; фізична особа ОСОБА_3., м. Харків на суму 2643,80 грн. - погашеними; провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 922/1191/13 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 20.01.2015 у справі № 922/1191/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 20.01.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 у справі № 922/1191/13, прийняти нове рішення, яким відмовити ліквідатору у задоволенні клопотання про затвердження ліквідаційного звіту, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 41, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2013 порушено провадження по справі № 922/1191/13 про банкрутство ПАТ "АККО-ІНВЕСТ" на підставі вимог ст.ст. 12, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено судове засідання, на якому судом буде вирішено питання щодо подальшої процедури банкрутства ПАТ "АККО-ІНВЕСТ" на 17.04.2013.

Постановою господарського суду Харківської області від 17.04.2013 ПАТ "АККО-ІНВЕСТ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено голову ліквідаційної комісії Колесникова О.М.

Як вбачається з матеріалів справи 03.07.2014 за результатами ліквідаційної процедури ліквідатор ПАТ "АККО-ІНВЕСТ" Колесников О.М. надав господарському суду звіт про проведену роботу. Розгляд звіту ліквідатора господарським судом неодноразово відкладався.

19.01.2015 ліквідатор ПАТ "АККО-ІНВЕСТ" надав господарському суду уточнений звіт ліквідатора з додатками у справі про банкрутство ПАТ "АККО-ІНВЕСТ".

Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 20.01.2015 затверджено наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс, з огляду на те, що ліквідатором проведені всі необхідні дії по ліквідації банкрута.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 18.02.2015 погодився з висновком суду першої інстанції, що ліквідатором проведені всі необхідні дії по ліквідації банкрута, надані всі документи, що свідчать про ліквідацію банкрута, в тому числі ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю на загальну суму 119 135 748,64 грн., у зв'язку з недостатністю активів банкрута, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

На думку суду другої інстанції підстав для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 20.01.2015 про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу немає, суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора та припинив провадження у справі про банкрутство ПАТ "АККО - ІНВЕСТ".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, та постанова суду апеляційної інстанції, прийняті з порушенням вимог ст. 43 ГПК України, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення у справі про банкрутство, що є актом правосуддя, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 45 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно ч. 2 ст. 46 вказаного Закону, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Враховуючи вимоги ст.ст. 41, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості.